Відділ освіти Уманської міської ради Черкаської області

Заняття з елементами тренінгу

 «Дослідницька діяльність на уроках математики як спосіб стимулювання активності молодших школярів під час пізнання навколишнього світу»

                                                                                      Підготувала                                                                      

                                                                                      Рабинюк Катерина Дмитрівна                                                                                                                                      вчитель вищої кваліфікаційної категорії, 

                                                                                      вчитель-методист 

                                                                                      Уманської загальноосвітньої школи

                                                                                       І-ІІІ ступенів №8

Умань  

2019

 «Серед усіх наук, що відкривають людству шлях до пізнання законів природи, наймогутніша, найвеличніша наука – математика», - так писала Софія Ковалевська понад сто років тому.

Справді, отримані дитиною на уроках математики знання можуть прислужитися їй у різних сферах життя.

За новим Державним стандартом початкової освіти, мета математичної освітньої галузі – формування математичної та інших ключових компетентностей, розвиток мислення, здатності розпізнавати й моделювати процеси й ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів. Реалізувати це практично неможливо в умовах традиційного навчання, тому переваги варто надавати методам активного навчання.

1.Вправа «Психологічне налаштування».

   Сьогодні для роботи потрібно визначити мету нашого заняття, тобто чітко окреслити очікуваний результат.

   Одну людину попросили піднятою вгору рукою дотягтися до мітки на стіні, вище якої вона не в змозі дістати. Людина виконала це.Зробили позначку й поставили нове завдання: їй запропонували дістати паличку, розміщену дещо вище від поставленої мітки. Через деякий час людина зробила і це.Потім мету було ще змінено: цього разу було поставлено завдання повісити паличкою капелюха ще вище, але й з цим завданням людина впоралася.

     Ця проста фізична вправа наочно демонструє ефект поставленої мети. Отже, мета нашого заняття: сформувати впевненість у своїх силах, вчитися діяти та спілкуватися в колективі, підвищувати свій професійний рівень, організовувати своїх вихованців шляхом пізнавальних, дослідницьких і практичних завдань розвивати їх творчі здібності наближені до реальних життєвих ситуацій.

Отже сьогодні ми глибше познайомимося з одним із основних методів НУШ – дослідження.

2.Вправа «Мозковий штурм» (Дослідження)

Д – досвід, діяльність, …

О- організація, …

С – системність, самостійність, сумління, …

Л - логічність,

І – ідейність, інтерес, …

Д- дієвість

Ж –життєвість

Е – енергійність

Н – навчання

Н – наочність

Я – яскравість,

3. Вправа «Очікування»

На дошці галявина. На ній учасники заняття прикріплюють квіти з написами про свої очікування від заняття.

4. Вправа «Актуальність питання»

Світ змінюється дуже швидко, і це змушує сучасну психологію переглядати роль і значення дослідницької поведінки в житті людини, а педагогіку орієнтує на переоцінювання ролі дослідницьких методів навчання. Цілком зрозуміло, що вміння й навички дослідницького пошуку обов’язково потребують не тільки ті, чиє життя пов’язано з науковою діяльністю. Вони необхідні кожній людині.

Дитяча потреба в дослідницькому пошуку обумовлена біологічно. Кожна здорова дитина народжується дослідником. Невтомна жадоба нових вражень, допитливість, цікавість, прагнення спостерігати й експериментувати традиційно розглядають як важливі риси дитячої поведінки. Дослідницька активність — природний стан дитини. Вона спрямована на пізнання світу і хоче його пізнавати. Саме це внутрішнє прагнення до пізнання шляхом дослідження спричиняє дослідницьку поведінку та створює умови для дослідницького навчання.

Дослідження — це процес пошуку невідомого, нових знань, один із видів пізнавальної діяльності. Дослідницьке навчання формує в учнів здатність самостійно, творчо опановувати нові способи діяльності в будь-якій сфері людської культури. Дослідницький метод навчання — це організація пошукової пізнавальної  діяльності дітей шляхом постановки педагогом пізнавальних і практичних завдань, що вимагають самостійного творчого розв’язання. За допомогою цього методу учнів залучають до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв’язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності.

Виконання дослідницьких робіт у порівнянні з іншими формами навчальної діяльності дозволяє найбільш ефективно й поступово здійснити перехід від традиційного підходу в навчанні до нового, продуктивного навчання. Саме дослідницький підхід у навчанні спрямований на розвиток таких універсальних здібностей і компетенцій учнів, як:

•   здатність до самонавчання;

•   навички орієнтуватися в інформаційних потоках;

•   уміння бачити, усвідомлювати й розв’язувати проблему.

Важливо саме в початковій школі створити умови для реалізації вікової потреби в пошуковій активності.

Основу дослідницької діяльності складають:

•   розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

•   уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

•   уміння самостійно конструювати свої знання;

•   уміння інтегрувати знання з різних галузей наук;

•   уміння критично мислити.

Оволодіння молодшими школярами на доступному рівні дослідницькою діяльністю зумовлює необхідність формування в них дослідницьких умінь. На сучасному етапі розвитку освіти в Україні вчителі мають:

•   включити молодших школярів у самостійне розв’язання навчальних завдань і допомогти відчути задоволення від дослідницької діяльності;

•   цілеспрямовано формувати мислення, розвивати інтелектуальні вміння, інакше кажучи, навчання розумових умінь, процесів пізнавального пошуку. Головним у розвитку інтелектуальних умінь стало критичне мислення;

•   створити умови для розвитку творчої особистості, її самовизначення та самореалізації, а також успішної соціалізації.

І група       Найважливіші прийоми дослідницьких умінь

Найважливішими прийомами у структурі кожного дослідницького вміння для засвоєння учнями знань на початковому етапі навчання є:

 1) опис передбачує перерахування зовнішніх рис предмета з метою відмінності його від схожих із ним предметів;

2) характеристика передбачує перерахування лише деяких внутрішніх, суттєвих властивостей людини, явища, предмета, а не лише їх зовнішнього вигляду;

3) роз’яснення на прикладі використовують тоді, коли легше навести приклад, який ілюструє це поняття, ніж дати його визначення за допомогою родової або видової відмінності;

4) порівняння дозволяє виявити схожість або відмінність предметів:

•   уміння класифікувати. Класифікація — операція розподілення понять за певними ознаками;

•   уміння спостерігати. Спостереження — вид сприйняття, який характеризується цілеспрямованістю. Для того щоб спостереження стало можливим, треба мати спостережливість;

•   уміння й навички проводити експеримент. Експеримент — важливий метод дослідження. Будь-який експеримент передбачає проведення будь-яких практичних дій з метою перевірки та порівняння;

•   уміння висловлювати судження й робити умовиводи. Судження — висловлювання про предмети або явища, яке складається з твердження або заперечення чого-небудь;

•   уміння робити висновки;

•   уміння складати тексти. Особливий вид умінь — уміння працювати з текстом або з книгою.

Навички дослідницької діяльності формують поступово. Спираючись на вимоги навчальних програм початкової школи, ми склали моделі учнів 1–4 класів з розвитку дослідницьких здібностей.

ІІ група        Оволодіння дослідницькими вміннями та навичками учнями 1 класу

1. Уміння бачити проблеми:

•   намічає основне в практичному завданні;

•   виділяє наголошений склад;

•   визначає головне в мультфільмі, тексті.

2. Уміння ставити питання:

•   відповідає на низку запитань із загальної теми, відповідає на запитання «чому?»;

•   використовує засоби наочності як образну опору.

3. Уміння висувати гіпотези: вчиться бачити суперечності й висловлює думки про можливе рішення.

4. Уміння давати визначення поняттям:

•   виконує порівняння в одному напрямі (відмінність або схожість);

•   порівнює за формою, розміром, призначенням.

5. Уміння класифікувати предмети:

•   класифікує слова в групи за їх змістом;

•   виділяє зайве слово серед групи слів;

•   об’єднує предмети в групи за спільною ознакою.

6. Розвиток умінь спостерігати:

•   виділяє зовнішні ознаки знайомих предметів, явищ;

•   для полегшення розуміння визначень використовує наочність;

•   знаходить відмінності й подібності;

•   знаходить помилки в малюнках.

7. Розвиток умінь і навичок експериментувати:

•   намічає послідовність дій;

•   переказує коротко текст;

•   проводить нескладний аналіз тексту.

8. Розвиток умінь висловлювати судження та робити умовиводи: висловлює судження, робить висновок про його істинність.

9. Уміння робити висновок про приналежність предметів до загального родового поняття.

10. Розвиток умінь складати тексти:

•   вчиться складати тексти;

•   придумує заголовок, робить малюнок до прослуханого, прочитаного тексту;

•   виділяє на слух основні компоненти тексту.

ІІІ група  Оволодіння дослідницькими вміннями та навичками учнями 2 класу

1. Уміння бачити проблеми:

•   виконує елементарний аналіз, завершує його простою логічною оцінкою;

•   аналізує інформацію.

2. Уміння ставити питання: уміє ставити питання й відповідати на них: «Чому ти так думаєш?», «Про що розповідається далі?».

3. Уміння висувати гіпотези: бачить суперечності, висловлює просте припущення про можливе рішення.

4. Уміння давати визначення поняттям: уміє розширювати задане родове поняття.

5. Уміння класифікувати:

•   розділяє ціле на частини, бачить окремі компоненти в цілісному зображенні;

•   уміє зіставляти на однотипному матеріалі два предмети, два живі організми, картинки за формою, кількістю, величиною, кольором, цільовим призначенням.

6. Розвиток умінь спостерігати:

•   виділяє істотні й неістотні ознаки предметів, нескладних явищ;

•   уміє виділяти головне та другорядне.

7. Розвиток умінь і навичок експериментувати:

•   проводить нескладні досліди;

•   намічає план дій під керівництвом учителя;

•   перевіряє результат за зразком.

8. Розвиток умінь висловлювати судження та робити умовиводи:

•   розрізняє істотні й неістотні ознаки предметів, явищ і на цій основі знаходить подібність або відмінність;

•   здійснює практичну систематизацію.

9. Уміння робити висновки:

•   порівнює уривки, слова, вчинки, мотиви, дії героїв казок;

•   на основі вмінь аналізувати, порівнювати, виділяти головне формулює узагальнення;

•   підводить знайомі однотипні предмети під загальне родове поняття;

•   порівняння закінчує елементарним висновком.

10. Розвиток уміння складати тексти:

•   придумує заголовки;

•   пояснює заголовок;

•   складає простий план;

•   опановує картинний план.

Наш підручник «Математика» побудований виключно на дослідницьких завданнях: порівняй, виміряй, накресли, побудуй, підкажи, як це зробити, доповни і т.д.  Більшість завдань нестандартні:    (с.141)

-  Визнач за допомогою плиток: довжину ванни; розміри дзеркала.

-   Що коротше — мочалка чи щітка? На скільки?

-   Чи правда, що умивальник вищий ніж смітник?

Поясни.

-   Що довше — умивальник чи дзеркало?

-   На скільки плиток звисає рушник?

-   Чия довжина дорівнює одній плитці?

Велику допомогу нам зараз надають ті матеріали, які ми отримали для НУШ. Маємо можливість зважувати, вимірювати, демонструвати для порівняння геометричні фігури і т.д.

Математичний набір «Геометричні фігури».

Саме на геометричних фігурах учні досліджують ознаки об’єктів: форму, розмір, колір. Для визначення ознак використовують прийом порівняння — встановлення, чим об’єкти схожі або відмінні. Порівнюючи групи об’єктів, визначають спільні та відмінні ознаки. Наявність спільних ознак дає можливість поєднати об’єкти в групу за спільною ознакою — класифікувати.

Наступний тип завдань з набором «Геометричні фігури» — зміна однієї ознаки з тим, щоб зберігалася певна закономірність. Ускладнення подібних завдань відбувається за рахунок ускладнення закономірності. Якщо в деякому завданні зміна відбувається за правилом: колір — форма, то в наступних завданнях можливі правила: колір — форма — розмір; колір — колір — форма — розмір тощо…

Тут є можливість продовжити розвиток логічного мислення через актуалізацію та подальше засвоєння понять “кожний”, “хоча б один”, “усі” тощо. Ці поняття входять до змісту завдань на кількісну та порядкову лічбу. Наприклад, використовуємо слова “всі”, “всі, крім”, “деякі”, поєднуючи кількісну лічбу з ознаками об’єктів. Можливо складання завдань, які поєднують визначення спільних ознак (форми, кольору) з лічбою.

Порівняння геометричних фігур є основою для дослідження учнями числа як кількісної характеристики рівночисельних множин. Фігури відрізняються за формою і кольором, але їхня кількість однакова: трикутників стільки, скільки й чотирикутників, чотирикутників стільки, скільки й кругів …; усіх фігур порівну. Число, яке характеризує кількість трикутників, чотирикутників і кругів, — це число … .

5. Вправа «Грай та пізнавай»

(завдання на картках для кожної групи)

6.  Вправа «Числа, які правлять світом»

Номер будинку і квартири, номер телефону і авто, номер паспорта і дата народження. Скільки чисел у нашому житті! Нумерологія - містика чисел - переконує, що ці цифри даються долею не випадково.

У кожного є своє число, дане йому при народженні. Запишіть свою дату народження. Наприклад, 25.07.1976. знайдіть суму всіх цифр. Додаємо доти, поки не буде число з однією цифрою. А тепер послухайте, що значить ваше число.

1- у багатьох релігіях світу це - символ божественної сили. Його носії-яскраво виражені лідери. Вони цілеспрямовані і прагнуть до влади. Для досягнення мети такі люди розраховують тільки на себе і не сприймають натиску з боку. Вони впевненні в унікальності і часто досягають успіху.

2- цим людям притаманні романтизм і фантазія. Вони мають філософські нахили, вміють добре пристосовуватися до різних обставин. Легко поступаються в дрібницях, але від головної мети не відступають, тому дуже часто успішні в бізнесі. Двоїстість особистості робить їх непостійними. Але «двієчники» - ласкаві і не люблять лишатися на самоті.

3- саме своєю триєдністю сильна «Свята Трійця». Трійка - символ динамічності особистості. Люди з числом «З» - артистичні, мають нахили до творчості. Вони щедрі. Але повсякденності вони не переносять, потребують різноманітності.

4- люди з цією цифрою надійні. Вони друзів не зраджують. Понад усе в житті цінять надійність, стабільність. У почуттях і вчинках вони, як правило, простодушні, через це вибирати для спілкування «трієчників» їм не рекомендують - «четвірочник» швидко засумує. Але для тих, хто шукає партнера серйозного і надовго - то це те, що вам треба.

5- у п'ятірці криється сильна, але суперечлива енергетика. Якщо п'ятиконечна зірка дивиться вершиною вгору – це енергія позитивна, якщо вершиною вниз - навпаки. Кожний носій «5» робить для себе цей вибір. Ці люди люблять волю і експерименти, прекрасні працівники.

6  - шестиконечна зірка в давнину вважалась символом гармонії. Пізніше до шістки почали ставитися як до символу переходу, незавершеності. Люди з символом «6» вміють узагальнювати, підкорювати собі інших. Мета їхнього життя - постійність. Їхня вимогливість до інших - підвищена. Вони розумні, але їх легко вивести з рівноваги.

7  - це - щаслива цифра. Людям з цифрою «7» притаманно більше удачі ніж іншим. Вони «везучі». Якщо у вашому житті це не так, то ви відійшли від цього шляху. Намагайтесь зрозуміти, що ви зробили не так. Люди з цією цифрою - потайні, мають сильний незалежний характер і сильні до нестандартних вчинків. Але в душі емоційні, тому з ними не доведеться сумувати.

8  - символ влади. Покладена на бік вісімка стає символом безпомічності. Носії цифри«8» мають сильну волю.Такі люди рішучі і завжди йдуть до кінця. Вони завжди вірні в усьому.

9  - символ космосу. Такі люди вкрай сентиментальні, їх легко образити, вони вміють переживати біль. Носії «9» - ідеальні виконавці будь-яких робіт, готові працювати цілу добу без відпочинку. Таким людям потрібна похвала, ласка, підтримка.

7. Вправа «Шоколадний танграм»

Створіть модель цифри:

І група  - найбільшого числа, яке було у групі;

ІІ група – найменшого;

ІІІ група – на вибір.

8. Рефлексія 

- Чи підтвердились ваші очікування?

Прикріпіть на полянку  свою квіточку відповідного кольору

Нехай життя дарує щастя й долю,

Душевну щедрість, доброту й любов.

Терпіння, працьовитість, силу й волю,

Поступливість і злагоду в усьому.

   Дякую за увагу !

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

•   Савченко О. Я. Дидактика початкової школи [Текст] / О. Я. Савченко. — К. : Абрис, 1997. — 416 с.

•   Савенков А. И. Психологические основы исследовательского похода к обучению : Учеб. пособие [Текст] / А. И. Савенков. — М. : Ось, 1989. — 480 с.

•   Савенков А. И. Путь к одаренности: исследовательское поведение дошкольников [Текст] / А. И. Савенков. — СПб. : Питер, 2004. — 272 с.

•   Сокуренко О. О. Метод проектів як засіб формування знань про навколишній світ [Текст] / О. О. Сокуренко. — Миколаїв : ОІППО, 2006. — 86 с.

•   Сокуренко О. О. Навчальні дослідження в дошкільному закладі та початковій школі [Текст] / О. О. Сокуренко. — Миколаїв : ОІППО, 2011. — 50 с.

•   Стругацька В. Через дослідження — до самоосвітньої компетентності учнів [Текст] / В. Стругацька // Робота на уроках української (російської) мови. Початкова освіта. — 2012. — № 28. — С. 20–24