Уманський навчально – виховний комплекс «Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів №6 – дошкільний навчальний заклад»

Інноваційні форми методичної роботи як засіб удосконалення професійної компетентності педагогів

 Підготувала

вчитель початкових класів

                                         НВК №6 Данилишина Т. М.

Поділ учасників семінару на групи відбувається попередньо. Групи формуються за кольором , який визначається в процесі індивідуального вибору афоризму, що найповніше відбиває професійне кредо даного педагога.

Слайд 1.

Шановні колеги!  Запрошуємо Вас до нашого Інтелект – клубу, де ми проведемо засідання на тему «Інноваційні форми методичної роботи як засіб удосконалення професійної компетентності педагогів».  Слайд 2. І розпочнемо наше засідання із інтерактивної вправи.

Щоб глибше уявити суть поняття "інновація", пропоную  кожній групі підібрати до кожної літери цього терміну по одному слову, яке асоціюється із  інноваційною діяльністю. А через  хвилину презентувати свої думки. (Робота у групах)

І – ініціативність

Н – новизна

Н – неординарність

О – обдарованість

В – волевиявлення

А – альтернатива

Ц – цікавість

І – інформативність

Я – якість       

Слайд 3.

Уже хрестоматійними стали слова К. Ушинського : "Учитель живе доти, доки вчиться; щойно він перестає вчитися, у ньому помирає вчитель."

          Слайд 4.

Методична система сьогодні вимагає не лише формування педагогічної майстерності, що спрямована на вдосконалення знань, умінь і навичок педагога, а й створення умов для реалізації особистих функцій педагога, для підвищення рівня його професійно - особистісного саморозвитку, готовності до інновацій, створення індивідуально-авторської педагогічної або методичної систем.

 Слайд 5. Сучасний учитель – це носій освітніх суспільних змін. Основне завдання освітян – виховати особистість  компетентну, творчу, здатну до життя й діяльності в ХХІ столітті. Але для цього потрібен  педагог з високою компетентністю, розвиненими творчими, дослідницькими здібностями, високим рівнем інтелігентності, духовно-морального потенціалу, ерудованості, конкурентоспроможності, здатний до безперервної освіти.

Слайд 6. Звернімося до однієї з китайських мудростей : "Той, хто почув вітер змін, має будувати не щит від вітру, а вітряк." Дійсно, методична робота стала сьогодні життєвою потребою кожного окремого педагога й водночас обов’язковою вимогою суспільства, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування будь-якого навчального закладу.

   Практика підтверджує, що позитивне педагогічне середовище складається тоді, коли педагогічні працівники зацікавлені в колективному пошуку розв’язання проблем.   Слайд 7. В. Сухомлинський говорив: "Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителеві насолоду, щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалося на нудну, одноманітну повинність, виведіть кожного вчителя на щасливу стежку дослідника."

Пріоритетом методичної роботи слід уважати постійний пошук нових педагогічних  технологій, ідей, напрямів. А професіоналізм учителя має характеризуватися високим інноваційно - творчим потенціалом.

Слайд 8. Готовність вчителя до інноваційної діяльності (за твердженням деяких учених, зокрема Касянової О.М.) характеризується наступними показниками

- здатність до самоорганізації;

- здатність до самоаналізу, рефлексії;

- здатність відмовитися від стереотипів педагогічного мислення;

- прагнення до творчих досягнень;

- критичність мислення,

- здатність до оціночних суджень.

Слайд 9. Слово інновація має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового.

Слайд 10. У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу.

Слайд 11. Тому, інноваційна діяльність - це новаторство, а інноваційні підходи - це підходи, які реалізовуються у системі (методах, формах, структурі, організації) науково-методичної роботи.

В контексті оновлення змісту освіти пріоритет буде віддаватися таким формам організації методичної роботи з педагогічними працівниками, які б дозволяли кожному педагогу вибирати власну траєкторію розвитку, визначити форми та варіанти професійного зростання, а також враховували освітні потреби та запити педагогів, рівень їхнього професіоналізму, мотиви професійного розвитку педагога; стимулювали кожного вчителя до набуття професійної компетентності, здатності адаптуватися в умовах, що постійно змінюються.

Слайд 12. В ситуації динамічного оновлення всіх ключових напрямів освіти особливої актуальності набуває проектна культура педагога, яка формує потужний ресурс змін освітньої системи. Метод дослідницьких проектів – один із способів організації науково-методичної роботи, заснований на реалізації принципів особистісно зорієнтованого підходу.

В основі методу – «метод проблем», розроблений у 20-х роках минулого століття педагогом - гуманістом Д. Дьюї та розвинутий його послідовником В. Х.  Кілпатриком. Суть методу полягає у розробленні і реалізації певної педагогічної ідеї одним або декількома педагогами (творча група) протягом певного часу під керівництвом наукового керівника.

Слайд 13. Розвиток ІКТ дозволяє реалізовувати дистанційні освітні проекти, в яких можуть брати участь педагоги як різних навчальних закладів одного регіону, так і різних регіонів або ж навіть країн. 

Вагомого значення у науково-методичній роботі з педагогічними кадрами набувають телекомунікації:  відеоконференції,  вебінари,  Skype-зв’язок. Необхідною умовою формування єдиного інформаційно-навчального середовища регіону є створення Web - сайтів навчальних закладів та методичних служб.

Слайд 14. Формування професійних компетенцій педагогів неможливе без застосування інтерактивних технологій, які реалізуються на основі активної взаємодії учасників у процесі навчання. Серед них виділимо технології ситуативного моделювання (ігрові методи) та технології опрацювання дискусійних питань.

До ігрових інтерактивних методів відносяться ділові ігри – моделювання її учасниками професійної діяльності, імітацію реальних фахових ситуацій; рольові ігри – розігрування учасниками заданих проблемних ситуацій з метою формування адекватного механізму оцінювання та регуляції своєї поведінки відповідно до поведінки інших.

Слайд 15. Технології опрацювання дискусійних питань – широке і публічне обговорення будь-якого суперечливого питання або проблеми з використанням методу «Прес», «Обери позицію», дебатів, дискусій, круглих столів, форумів тощо. Успішно формують професійні компетенції вчителів, оскільки передбачають роботу в групах, де всі учасники відчувають взаємозалежність один від одного, а також почуття особистої відповідальності за діяльність усієї групи.

Слайд 16. Ефективним методами групової роботи з педагогічними кадрами є тренінг – організаційна інтерактивна форма навчання, яка спирається на досвід і знання її учасників. Тренінг – це запланований процес зміни ставлення, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття навчального досвіду, щоб досягти ефективного виконання в одному виді діяльності або в певній галузі. Тренінг – це метод навчання, оснований на активній взаємодії учасників між собою та самостійному пошуку способів вирішення проблемних питань. Тренінг – інтерактивна форма набуття знань, розширення досвіду, спосіб формування вмінь та навичок.

Слайд 17.  Педагогічний тренінг – це засіб впливу на особистість педагога, орієнтований на застосування активних методів групової діяльності з метою розвитку професійної компетентності.

Під час тренінгу створюється неформальне, невимушене спілкування, яке

відкриває перед групою безліч варіантів розвитку та розв'язання проблеми, заради

якої вона зібралася. Як правило, учасники в захваті від тренінгових методів, тому

що ці методи роблять процес навчання цікавим, не обтяжливим.

 Тренінг і традиційні форми навчання мають суттєві відмінності. Традиційне навчання більш орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю суттю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг, перш за все,

орієнтований на запитання та пошук.

На відміну від традиційних, тренінгові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо.

Звичайно, традиційна форма передачі знань не є сама по собі чимось негативним, проте у світі швидких змін і безперервного старіння знань традиційна форма навчання має звужені рамки застосування.

 У процесі організації тренінгових занять реалізовуються основні завдання

розвитку професійної компетентності вчителя:

 формування позитивних взаємовідносин з колегами, учнями, батьками;

 управління власним емоційним станом;

 формування навичок психолого-педагогічного спілкування;

 здобуття знань з предмету, педагогіки, методики, психології;

 мотивація до самоосвіти.

Слайд 17. Мета тренінгу – формування ключових компетенцій на основі співробітництва, відповідальності, активності його учасників. Під час тренінгів набуваються нові знання, уміння і навички ефективної комунікації, лідерства, роботи в команді, самоконтролю, аналізу ситуацій та прийняття рішень, формуються позитивні цінності, ідеали. Особливо ефективним тренінгові методики є тоді, коли процес навчання спрямований не накопичення наукової інформації, а на формування життєвих і професійних навичок.

Слайд 18. Один із методів, що передбачає реалізацію «Я концепції», розвиток інтелектуального потенціалу вчителя, це – «кейс-метод» або метод аналізу ситуацій. Суть методу – використання конкретних випадків, ситуацій, історій, тексти яких називаються кейсом, для спільного аналізу, обговорення і вироблення рішень. Використання методу дозволяє набути навичок застосування теоретичного матеріалу для аналізу практичних проблем, уміння формулювати запити, приймати рішення в умовах невизначеності, відстоювати власну позицію.

Слайд 19. Метод, що дозволяє максимально розкрити потенціал людини, виявляти іще нереалізовані ресурси особистості – коучинг.  Як професійна дисципліна, коучинг вивчає закономірності, механізми та способи створення передумов для максимального саморозкриття потенціалу особистості чи колективу, включно із професійним самоусвідомленням та лідерством, самовдосконаленням і саморегуляцією. Коуч, який працює з педагогом або ж з групою не дає готових порад та рекомендацій, а допомагає віднайти власні способи розв’язання актуальних проблем. Він формує компетенції безпосередньо у процесі роботи, допомагає людині розвиватися, творити, пізнати межі своїх здібностей та досягти певної мети.

Слайд 20.  До сучасних форм роботи з педагогічними кадрами слід віднести і «майстер - класи» – заняття, які проводяться за принципом «дивись і роби так, як я». Ефективність таких занять підтверджується позитивними відгуками слухачів курсів підвищення кваліфікації, малодосвідчених учителів. Саме майстер-класи є обов’язковим елементом професійного конкурсу «Учитель року». 

У сучасних умовах методичні служби покликані підтримувати рівень професійної кваліфікації вчителя, бути центрами і координаторами педагогічного досвіду, уміти презентувати його перед широкою педагогічною громадськістю.

Методичним працівникам в умовах створення єдиного інформаційно-освітнього середовища в регіоні недостатньо бути кваліфікованими методистами предметниками. Їм все частіше доводиться виступати у ролі менеджерів – організаторів певного напряму діяльності методичного кабінету (центру); тьюторів – організаторів розроблення та реалізації індивідуальних освітніх програм, експериментаторів – організаторів дослідно-експериментальної роботи в регіоні тощо.

До всього вище сказаного слід додати, що освітня реформа тільки тоді буде мати успіх, якщо кожен педагог стане реформатором власного щоденного навчального досвіду.

Презентація