ВІДДІЛ ОСВІТИ УМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

УМАНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС №1

«ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД - ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ   ЗАКЛАД  І СТУПЕНЯ»

м. УМАНЬ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Керована лекція

«Особливості  організації освітнього середовища: середовище, що належить дітям»

Підготувала:

вихователь ГПД

Малигіна Н.О.

Умань 2019

1.Особливості  організації освітнього середовища.

Плануючи організацію освітнього середовища в початкових класах, не лише важливо, а й необхідно брати до уваги теорію розвитку дитини, описану в працях багатьох відомих вітчизняних і зарубіжних авторів (Е. Еріксон, Л. Виготський, Ж. Піаже та ін.)

Освітнє середовище у початкових класах має бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними та в безпеці, де відбувається більшість навчальних видів діяльності. Окрім цього, освітнє середовище має відображати філософію концепції Нової української школи та освітню програму. З першого погляду на середовище в класі ми можемо зробити висновок кому воно належить – вчителям і їхньому баченню щодо освіти чи дітям і їхнім батькам, і їхньому баченню освіти.

Усі діти заслуговують навчатися у такому середовищі, де забезпечуються їхні потреби – базові потреби, потреби у навчанні, додаткові потреби (для дітей з особливими освітніми потребами). У такому освітньому середовищі є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованим вчителем, та видами діяльності, ініційованими самими дітьми. Таке середовище забезпечує можливості дітям робити власний вибір, можливості для розвитку нових та удосконалення наявних практичних навичок, отримання нових знань, розвитку свого позитивного ставлення до інших.

Дітей необхідно вчити правилам поводження з предметами та навчальними матеріалами, які знаходяться у класі. Плануючи освітнє середовище, важливо, аби вчитель показав дітям способи використання тих чи інших матеріалів. Необхідно пам’ятати, що діти можуть не знати усі матеріали, які знаходяться у класі.

Учитель має представити усі предмети – олівці, фломастери, фарби, книжки тощо – поступово та методично, після чого обговорити місце зберігання цих речей. Наприклад, після того, як вчитель показав клей і його використання, діти можуть обговорити, де краще його зберігати – в центрі читання і письма чи у мистецькому центрі.

Обидві думки є доречними, але діти мають спільно прийняти рішення щодо місця зберігання. Така участь у дискусії створює можливості для учнів вчитися висловлювати свою думку та обґрунтовувати її, слухати думки інших дітей, приймати спільні рішення.

Однією з відмінностей традиційного і сучасного класів є, зокрема, процес вироблення спільних правил – у традиційному класі ці правила розроблялися вчителем і пояснювалися дітям, у сучасному класі правила розробляються самими дітьми спільно з вчителем.

Аби залучити дітей до цього процесу, вчитель збирає дітей у місці для проведення ранкових зустрічей і розпочинає дискусію про призначення правил. Важливо, щоб діти почали розуміти, що правила, як закони, створені для убезпечення людей, для захисту їх індивідуальних прав і свобод, слугуючи дороговказами щодо відповідної поведінки. правила радше регулюють потрібну поведінку, ніж забороняють певні дії.

Також важливо враховувати правила, які пропонуються самими дітьми. Варто нагадати дітям, що слід вибрати кілька конкретних, а не велику кількість дуже деталізованих правил.

Після того, як правила класу узгоджені та записані, вчитель має звертати увагу на виконання цих правил дітьми, аби заохотити інших дітей моделювати свою поведінку відповідним чином.

Участь дітей в організації середовища класу допомагає сформувати у них почуття відповідальності і того, що класна кімната належить саме їм. Іншими словами, діти беруть участь в організації своєї навчальної домівки.

Для вчителя важливо заохочувати дітей брати участь у прийнятті рішень щодо того, де розмістити навчальні матеріали, як оформити клас, визначення відповідальних за ту чи іншу роботу.

Діти можуть допомагати розвішувати таблички з назвами навчальних центрів чи навчальних матеріалів, складати розклад робіт, робити календарі днів народжень тощо.

Педагог планує освітнє середовище таким чином, щоб воно забезпечувало індивідуалізацію навчання. Новий освітній простір, який має бути зручним та комфортним для кожного першокласника.

2. Навчальні осередки НУШ.

Ефективна індивідуалізація навчального процесу може бути досягнута через організацію навчальних центрів / осередків, які відображають навчальні потреби й інтереси дітей.

Організація навчальних центрів здійснюється для забезпечення дослідницької діяльності дітей, для формування самостійності, для організації роботи дітей в парах, у малих групах, а також індивідуально. У навчальних центрах можна проводити різні види навчальної діяльності, тому вони мають містити різні навчальні матеріали.

Отже, клас необхідно поділити на певні навчальні осередки:

Для навчально-пізнавальної діяльності.

Змінні тематичні осередки.

Ігрові.

Для художньо-творчої діяльності.

Для проведення дослідів.

Для відпочинку.

Бібліотечка.

Осередок вчителя.

Давайте розглянемо більш детально кожен з них.

1. Осередок для навчально-пізнавальної діяльності.

Саме тут діти здійснюватимуть свої перші відкриття та робитимуть упевнені кроки у навчанні. У цій зоні треба розмістити мобільні парти, які можна буде легко переміщувати для зручної групової чи індивідуальної роботи учнів. Отже, необхідно не просто підібрати зручні столи, а ще й вдало розрахувати корисну площу, яку ви можете без проблем використати. Тут же будуть дошки: звичайна та інтерактивна.

Доречним буде розмістити тут також невеликий стенд для розміщення інформації, яка безпосередньо стосується життя класу. Наприклад, календар днів народжень учнів, розклад уроків, план цікавих позаурочних заходів тощо.

2. Змінні тематичні осередки.

Ці осередки мають містити все необхідне для вивчення нової теми та предмету загалом. Тому саме тут варто розташовувати стенди та фліп-чарти, на яких можна розміщувати тематичні таблиці та діаграми для наочного висвітлення теми, портрети видатних діячів, книжки.

Не дивлячись на те, що цей осередок безпосередньо стосується освітнього процесу, він має бути оформлений креативно. Так, щоб учні самі хотіли підійти ближче та усе роздивитися. Тож не шкодуйте яскравих кольорів!

3. Осередок для гри.

Ідеально, якщо в цій зоні буде невеличкий столик, за яким бажаючі могли б грати у різноманітні настільні ігри, складати пазли тощо. Тут же можна розкласти і інвентар для рухливих ігор.

4. Осередок для художньо-творчої діяльності.

Тут все дуже просто. У цьому осередку буде зберігатися приладдя для творчих занять: від фломастерів та альбомів до полімерної глини та пластилін. А ще саме тут варто зробити невеличку виставку дитячих робіт. Доречі, не обходьте увагою нікого! Адже роботи такої виставки можна змінювати хоч щодня, і кожен учень зрозуміє, що його оцінили.

5. Осередок для проведення дослідів.

Це може бути справжній куточок природи, що розпалюватиме дослідницькі здібності ваших учнів. А досліджувати  доведеться багато чого! Проте для початку діти можуть спостерігати за особливостями росту рослин чи за поведінкою рибок в акваріумі.

6. Для відпочинку.

Пам’ятаєте перші світлини з класів НУШ, на яких діти сидять на підлозі на зручному килимку? Він може стати центром зони для відпочинку та спілкування. Також тут чудово виглядатимуть зручні м’які крісла-пуфи та подушки. Тут ви можете спілкуватися з дітьми та грати в ігри, які зроблять клас справжньою командою, і тут же вони просто трохи відпочинуть та подумають.

До речі, саме тут можна розмістити «Дошку настрою», на якій кожен учень, виставляючи навпроти свого прізвища чи фото певний смайлик, зможе показати, що відчуває: захоплення, здивування, смуток, радість тощо. А ви зможете слідкувати за тим, як змінюється настрій дітей упродовж дня.

7. Бібліотечка.

Це не означає, що шкільна бібліотека непотрібна та ходити туди­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ – зайве. Але своя міні-бібліотечка, де можна швидко знайти цікаву чи співзвучну з темою уроку літературу, ніколи не буде зайвою! Більше того, там добре влаштовувати справжній буккроссинг: учні та ви можете приносити туди власні книжки, які точно мають прочитати усі!

8.Осередок вчителя.

3. Навчальні зони, які мають бути у кожному класі.

Як же організувати оформлення класної кімнати у початковій школі так, щоб було комфортно усім? Також було запропоноване таке зонування.

Зонування:

Відкриттів

Новин

Матеріалів

Комунікативна

Тематична

Зона Вчителя

Зона Тиші

ЗОНА ВІДКРИТТІВ

Що там може бути:

Фотоапарат

Розвиваючі ігри (шахи, шашки, пазли-головоломки, тощо)

Маршрутні ігри

Ламінатор

Моделі

Матеріали для творчості

Бібліотечна поличка

Так, наявність речей ще далеко не все. Потрібно буде частіше давати дітям різні завдання. Виконуючи їх діти будуть користуватися предметами із куточка.

Почніть з того, що попросіть дітей описати що за річ перед ними, які її складові і для чого вони. Коли виникатимуть питання дайте на них відповідь, а потім проведіть уроки майстер-класи, які нададуть максимальних знань з використання в тій чи іній галузі. Гарно буде якщо вчителька складе «квест» проект. В якому дитині буде потрібно:

Знайти потрібний предмет судячи з опису його застосування;

Вирішити ту чи іншу проблему застосувавши лише обмежену кількість;

Знайти взаємозамінючі предмети.

Головне: створення атмосфери, що спонукає до бажання досліджувати.

ЗОНА НОВИН

Тут повинно бути все, що пов’язано з невербальним спілкуванням:

Класний куточок

Інформація про дні народження, свята.

Куточок чергових

Списки завдань

Планування шкільного часу

Розклад уроків

Плани позашкільних заходів

Календар

Дошка об’яв

Опитування

З одного боку ви зможете передавати дітям інформацію без наказу. З другого діти самі зможуть ділитися новинами чи виносити теми на обговорювання.

Головна ідея: ви та учні співпрацюєте. Ви спостерігаєте за вмінням малюків самим організовувати управління і роботу колективу, а потім корегуєте і направляєте.

ЗОНА МАТЕРІАЛІВ

Що там може бути:

Канцелярія (папір, ножиці, ручки, олівці тощо)

Творчі матеріали (фарби, пластелін)

Побутові (рушники, засоби для чистки та дезинфікуючі)

Матеріали для навчання (тубуси, карти, таблиці, дидактичний матеріал, довідник тощо)

По факту це невеличкий склад де розташовані всі матеріали, що необхідні, але не потрібні постійно і чекають свого часу. Користуватися ними зможуть всі.

Чудово буде, якщо учні самі будуть складати списки того, що їм не вистачає.

Головне: регламентація та залучення дітей до організації порядку. Постачання необхідних елементів праці та підтримання системи розташування.

КОМУНІКАТИВНА ЗОНА

Для чого існує:

Колективне розв’язування проблем

Проведення заходів

Обговорення та закріплення пройденного матеріалу

Розмов для підвищення духу та єдності

Трохи спірна зона в плані розташування. Це можуть бути просто здвинені кругом парти посеред зали, посиділки на килимку, окремий куточок. Розмова це те, що нас єднає. Саме тут вчитель буде проводити "ранкове коло". Спочатку вчитель керує процесом, допомагає, надихає. Потім учні самі вирішують проблеми у колі.

Головне: пам’ятайте, що ця зона може стати як колом натхнення та порозуміння, так і перетворитися на справжній ринг.

ТЕМАТИЧНА ЗОНА

Що може бути:

Портрети

Тематичні інструменти

Тематичні книги та ігри

Таблиці, стенди та друковані матеріали

Все що стосується теми предмету несемо сюди. Це буде сама цікава стіна. Чудово буде, якщо на ній будуть кишені для змінної інформації. Динаміка – головний елемент зацікавлення. Якщо кожен раз на стіні з’являтиметься щось нове, малюки не ігноруватимуть цей куточок.

Не просто поскладайте потрібні речі. Оформіть стіну креативно. Так, щоб реальні елементи та стенди на ній візуально приваблювали. Не просто поличка де можна доторкнутися до предмету, а цікавий факт котрий дитина запам’ятає. Актуально буде виділити якісь ключові фактори предмету, чи вислів, що дасть їм зрозуміти навіщо діти  вивчають предмет.

Головне: виділення головних моментів вивчення предмету.

ЗОНА ТИШІ

Примірне обладнання:

Ліжечка чи кушетка

Запасна парта

Навушники

Не тільки дорослим, але й дітям потрібен власний простір. Дехто просто не можуть зосередитися коли його постійно оточують інші. Іноді щоб щось обмислити чи просто заспокоїтись нам потрібен невеличкий куточок тиші.

Із шумом все просто. Достатньо надягнути на дитину навушники і вона ізольована. А для усамітнення знадобиться декілька запасних місць.

Іноді треба змінити не лише місце, але й положення. Якщо є можливість, то поставте й пару кроваток, або невеличкий диванчик. Усього 15 хвилин в горизонтальній позі можуть наповнити учня новими силами.

Головне: створити атмосферу усамітнення для малюка.

ЗОНА ВЧИТЕЛЯ

Отож, які саме вимоги до класної кімнати.

Достатня кількість стільців і столів.

Вчитель має одночасно бачити всіх учнів, не залежно від виду діяльності.

Матеріали розміщують на рівні,  зручному для дітей.

Облаштувати місце для зберігання особистих речей учнів.

Наочні матеріали відповідають темам, які вивчаються.

Матеріали повинні бути логічно згруповані, розміщенні у відповідних місцях та підписані.

Меблі розташовані так, щоб дітям було зручно пересуватися.

Не повинно бути довгих прямих доріжок через увесь клас.

Має бути спеціальне місце для ранкових зустрічей. Має бути зручний м’який куточок.

4. Висновок

Отже, освітнє середовище створюється для заохочення самовизначення дітей у класі та розвитку їхніх спроможностей, оскільки відомо, що люди, які контролюють те, що відбувається з ними, краще адаптовані до життя.

Ми, дорослі, знаємо, коли у нас є вибір змісту й підходів до поставлених проблем, ми виявляємо більше бажання і готовність працювати з ними. Те саме стосується і дітей. Їхні бажання і шкільні успіхи зростають, коли дитина певною мірою контролює своє навчання. Сучасні дослідження у сфері мозку, поведінкових ситуацій та індивідуальні свідчення підтверджують, що особистий вклад у поставлене завдання є гарною сполукою і дає позитивні результати.

Підсумовуючи сказане, констатуємо, найголовніше – освітній простір є органічною складовою цілісного освітнього середовища, основою якого є робота вчителя. Найпрекрасніші меблі чи найдоречніше зонування не перетворять інструктивно- дисциплінарну школу на сучасну – так само як застаріле обладнання класу не стане на заваді вчителеві, що дійсно бажає працювати по-новому.

Використані джерела

Нова українська школа: порадник для вчителя / Підзаг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничийдім «Плеяди», 2017. — 206 с.

Нова українська школа. Концептуальні засади реформуваннясередньоїшколи. МОН, 2016.

Методичнірекомендаціїщодоорганізаціїосвітнього простору Новоїукраїнськоїшколи. Затверджено наказом МОН від 23.03.2018 №283.

Інтернет джерела

https://naurok.com.ua/prezentaciya-osvitne-seredovische-1-klasu-nush-53534.html

http://ippobuk.cv.ua/images/2018/2018-02/poradnyk_vchutelu.pdf