Щоб донести красу рідної мови до кожного першокласника, викликати бажання оволодіти нею досконало, необхідно підтримувати стійкий інтерес до вивчення граматики, мовних явищ...

Мовленнєвий розвиток першокласника — складний психологічний  процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини i виявляться в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків...

На сучасному етапі розвитку системи освіти  в Україні, у теорії і методиці навчання української мови чітко виокремлюється новий комунікативно–діяльнісний, комунікативно-прагматичний підхід, що дав змогу вченим розглянути мовну систему в тісному взаємозв’язку з умовами її використання, функціонування, засвоєння і тими змінами, що відбуваються у процесі спілкування. У науковий вжиток увійшли нові поняття: комунікативна спрямованість, комунікативна здатність, комунікативна компетенція, комунікативна компетентність.

Вступ до школи і початковий період навчання викликають перебуду­вання всього способу життя та діяльності дитини. Цей період однаково важкий для дітей, які вступають до школи і в 6, і в 7 років. Спостереження фізіологів, психологів, педагогів показують, що серед першокласників є діти, які через індивідуальні психологічні особливості важко адаптуються до нових умов, лише частково можуть упоратися (або не можуть зовсім) з розкладом роботи та навчальною програмою.

Важливою передумовою успішного й об’єктивного оцінювання учнів є доброзичливість.Свого часу В.О. Сухомлинський з цього приводу слушно зазначив: „Оцінка лише тоді стаєстимулом, який спонукає до активної розумової праці, коли взаємини між учителем і учнемпобудовані на взаємному довір’ї і доброзичливості...”