Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 ім. М.П. Бажана

Уманської міської ради Черкаської області

Доповідь на тему:

РОЗВИТОК КОМПЕТЕНЦІЙ ВИХОВАНЦІВ

ГПД ПІД ЧАС ПРОГУЛЯНКИ

Підготувала  Корой І.М

Умань 2018

Розвиток компетенцій вихованців ГПД під час прогулянки

Найвиразнішою ознакою українського освітнього сьогодення є вихід на цінності компетентнісно орієнтованої освіти.

Компетенція – це те, що породжує вміння, дії, її можна розглядати як можливість встановлення зв’язків між знаннями та ситуацією.

Компетентність – це комплексна характеристика особистості, яка вбирає в себе результати  попереднього психічного розвитку, знання, уміння, навички; має здатність до творчого вирішення завдань, ініціативності, самостійності, самооцінки, самоконтролю; це сформованість інтелектуальних операцій, спрямованість у діяльності, усвідомленість і мотиваційна насиченість.

Модель випускника І ступеня у світлі компететнісно орієнтованого підходу має такий вигляд.

Соціальна компетентність:

• уміння працювати в колективі;
• уміння вести діалог на основі ілюстрації, малюнків, життєвих ситуацій;
• уміння вести спостереження за природними явищами, дбайливо ставитися до довкілля;
• володіння прийомами та навичками ефективного міжособистісного спілкування з однолітками;
• уміння самостійно розв’язувати конфлікти мирним шляхом.

Самоосвітня компетентність:

• високий рівень активності та самостійності в навчальній роботі;
• здатність самостійно спланувати, здійснити та проконтролювати результати певних навчальних дій;
• уміння зосереджуватись та підтримувати увагу;
• уміння самостійно працювати з підручником, довідковою літературою;
• володіння основними засобами  самоконтролю;
• уміння переносити набуті знання в нестандартну ситуацію для розв’язання проблеми.

Пізнавальна компетентність:

• освітній рівень відповідає Державному стандарту початкової загальної освіти;
• уміння визначити суттєві властивості та виховувати позитивне ставлення до предметів навколишнього світу;
• здатність до висновків на основі наявних даних;
• використання мови як інструмента мислення;
• уміння зберігати задовільну працездатність протягом  усього навчального року;
• уміти визначати навчальне завдання й перетворювати його на мету діяльності;
• сформованість внутрішнього плану розумових дій;
• спроможність до узагальнення.

Особистісна компетентність:

• активність  і самостійність у пізнавальній та соціальній діяльності;
• уміння слухати та аналізувати;
• бажання та вміння  працювати над розвитком індивідуальних здібностей під керівництвом учителя, батьків;
• уміння реалізувати свої думки та дії;
• розуміння змісту понять.

Компетентне ставлення до свого здоров’я :

• знання та виконання порад учителя щодо режиму дня, харчування, гігієни;
• знання наслідків шкідливих  звичок;
• рухова активність і регулювання поведінки в навчальних та позашкільних ситуаціях;
• уміння стримувати  негативні емоції та бажання;
• здатність до відповідальної поведінки;
• емоційно – позитивне ставлення до навчання;
• уміння адекватно оцінювати себе;
• володіння основними вміннями загартовування організму;
• прагнення до фізичної розвиненості.

На кожному віковому етапі компетентність має орієнтовні показники розвитку особистості,тобто різні види компетенції.

Навчання – основна форма розвитку компетенцій. З одного боку під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширяють їхній світогляд, а з другого боку – у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Група  продовженого дня має можливості, які надає режим подовженого дня, у збільшенні ефективності навчально-виховної роботи. Саме таку можливість і носить такий режимний момент як прогулянка.

Прогулянка – це одна з найдавніших форм активного відпочинку. За характером рухливого змісту прогулянки не слід змішувати з рухливими іграми на свіжому повітрі. Прогулянка – це хода за певними маршрутами з метою задоволення потреби організму в русі. Обов’язковою вимогою є додержання встановлених на початку прогулянки правил, згідно з якими діти повинні перебувати в колі зору вихователя, не забігати поперед направляючого, не відставати від замикаючого. В залежності  від погоди й настрою групи вона може перериватися для проведення розважальних ігор або просто короткочасного спокійного відпочинку.

Щоденні прогулянки у групі продовженого дня можуть бути змістовними і цікавими, якщо враховувати потреби дитини у фізичному, інтелектуальному та духовному розвитку.

Педагогічна цінність прогулянки не вичерпується руховим змістом. У ході її проведення відбувається інтенсивне збагачення школярів новими знаннями. Учні одночасно знайомляться з навколишнім світом за допомогою безпосередніх спостережень і набувають нових знань, спілкуючись з товаришами і вихователем.

Існує  багато видів прогулянок, що дає можливість урізноманітнювати їх протягом року.

Прогулянка – спостереження

• за сезонними змінами в природі;
• за особливостями рослинного світу;
• за життям свійських і диких тварин;
• працею та відпочинком людей.

Прогулянка – завдання має на меті:

· привітати товаришів або дорослих зі святом;

· запросити гостей на шкільне свято;

· надати шефську допомогу.

Прогулянка – задача скерована на розв'язання будь - якого практичного завдання. Наприклад визначити:

· відстань;

· величину предмета;

· висоту предмета;

· його колір;

· крутизну схилу;

· направлення та швидкість вітру.

Прогулянка – пошук

Під час цієї прогулянки учні отримують завдання знайти:

· лікарські рослини;

· саджанці;

· насіння;

· природничий матеріал для гербарію, колекції і т.п.

Прогулянка – практикум передбачає закріплення знань та вмінь учнів:

· з правил дорожнього руху;

· з техніки безпеки;

· трудові навички;

· з орієнтації на місцевості;

· з культури поведінки.

Прогулянка – показ вимагає показу та ознайомлення з:

· місцевими історичиними місцями;

· різноманітними предметами та об'єктами;

· рідкісними квітами, деревами, кущами;

· різноманітними властивостями, ознаками предметів.

 Прогулянка – фантазія повинна надати можливість:

· зробити замальовки;

· виготовити виріб із природнього    матеріалу;

· скласти букет з листочків, квітів, гілочок;

· вигадати казку, вірш, розповідь.

Прогулянка  - похід на:

· швидкість;

· витривалість;

· дисципліну;

· увагу;

· орієнтування на місцевості.

Комбінована прогулянка проводиться  в поєднанні з:

 - іграми;

• спортивними змаганнями;
•  працею;
•  екскурсією.

Вихователь визначає три мети прогулянки:

 - пізнавальну

 - виховну

• розвиваючу.

• до прогулянки
  1. Визначити вид прогулянки.
  2. Визначити мету.
  3. Розробити маршрут, ознайомитися з ним.
  4. Обрати місце проведення.
  5. Визначити витрати часу на прогулянку.
  6. Підготувати завдання.
  7. Визначити вид діяльності вихованців.
  8. Скласти конспект прогулянки.

Вимоги до проведення прогулянки

1. Попередити заздалегідь, щоб одежа та взуття відповідали погодним умовам.
2. Повідомити мету прогулянки.
3. Розповісти про маршрут та завдання.
4. Визначити помічників.
5. Провести інструктаж з ТБ.

Структура прогулянки

Організаційний момент

Він включає: одягання дітей (вихователь   слідкує, щоб дитина була одягнена відповідно  сезону);  інструктаж про час та мету прогулянки, про правила поведінки, про розподіл окремих доручень.

Рух за  маршрутом

- виконання передбачених завдань,

- організовані спостереження,

- бесіда вихователя за темою прогулянки,

- самостійна діяльність школяра.

Підведення підсумків прогулянки проводяться на постійному місці збору групи.

Повернення до школи, переодягання дітей, гігієнічні процедури.

Педагогічний досвід показує, що 1-1,5 годинні екскурсійні заняття достатньо повно задовольняють потребу організму дитини у відпочинку, благодійно впливають на формування такої важливої для навчальної роботи навички, як спостережливість, збагачують учнів новими уявленнями і поняттями про навколишній світ.

Дайте дітям можливість частіше перебувати  на природі, навчіть їх помічати тиху, чудову красу навколо. Спілкування з природою – це не втрата часу. В житті школярів спеціально повинен відводитися час для спілкування з природою, достатнього для того, щоб вона встигла подарувати їм свою життєву силу.

Нестандартність таких занять потребує і ретельної підготовки. Вихователь має насамперед осмислити естетичну своєрідність природного явища, яке споглядатиме з дітьми, заздалегідь знайти відповіді на такі запитання: що саме в природі певного сезону є носієм естетичної інформації? Що зумовлює естетичну виразність і своєрідність конкретної пори року?

Не менш важливе завдання вихователя – піднести дитяче сприймання на належний емоційно - образний рівень та організувати оцінну діяльність учнів. Тому зарані потрібно підготувати  питання оцінного характеру, творчі завдання, яскравий літературно - художній матеріал: поезію, пісні, загадки тощо.

Не можна обминути і те, що викликати в дітей адекватну емоційно-естетичну реакцію на красу природи повинен саме вихователь. Вирішальне значення в цьому належить його яскравому, емоційному слову та виразності пантомімічних реакцій. Таким чином, педагог повинен повсякчас дбати про належний розвиток власної педагогічної техніки та підвищення рівня своєї емоційно-естетичної культури. Тільки духовно багата людина з широким діапазоном естетичного досвіду зможе підвести дітей до розуміння краси навколишнього світу як його найвищої цінності.

Практика показує, що саме на прогулянках перерахованих видів, розвиваються такі компетенції дітей як :

• працювати в колективі;
• вести спостереження, складати  розповідь-міркування;
• володіти прийомами та навичками ефективного міжособистісного спілкування з однолітками;
• бути активним;
• зосереджуватись та підтримувати увагу;
• переносити набуті знання в нестандартну ситуацію для розв’язання проблеми;
• робити висновки на основі наявних даних;
• слухати та аналізувати;
•  виховувати відповідальність, дисциплінованість.

    Використана література

1. Абетка вихователя ГПД., Київ, «Редакція загальнопедагогічних  газет»,2005 р.

2. Робоча книга вихователя групи продовженого дня.,Тернопіль,«Астон»,2004р.

3. О.Л. Співак, упорядкування. Навчально-виховні заняття в ГПД., «Ранок - НТ»,2007 р.

4. З.В.Морозова.Методичний посібник для вихователя. Група продовженого дня.,Харків, Торсінг Плюс, 2007 р.

5.І.В.Бабаніна.Естетичне виховання молодших школярів//«Початкове навчання», № 27, вересень, 2008 р.

6. Раїса Охрімчук. Дитина у ГПД: бути чи відбути?//«Початкова освіта», №33, вересень, 2005 р.

7. Ірина Костенко. Модель випускника у світлі компетентнісно орієнтованого підходу.,г-та «Завуч»,№20-21, липень, 2009 р.

8.Ольга Портнова. Організація.Планування.Контроль . (методичні рекомендації) // «Сільська школа України», №5, лютий, 2004 р.

9.Валентина Запора. Який же світ кругом чудовий. (Прогулянки у природу)., // « Сільська школа України», №5, лютий, 2004 р.