Заняття з елементами тренінгу

«Нова українська школа – новий зміст освіти»

Підготувала вчитель поч. кл. ЗОШ №14

Баранюк В.В.

Наша держава постійно перебуває у стані реформ, і от одна з них торкнулася освіти. Її мета – створити школу, у якій дітям буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті. Умовно таку школу названо НУШ – новою українською школою, а засади перетворень викладено в Концепції Нової української школи.

Перед вчителем початкових класів висуваються нові вимоги, нові умови здійснення освітнього процесу.

Ключові зміни школи стосуються

а) підходів до навчання,

б) змісту освіти.

 Зміни у  підходах до навчання акцентують увагу на набутті учнями компетентностей – динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися.

Тобто ставиться завдання сформувати ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам у професійному та приватному житті. Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Ключові компетентності:

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Крім того, передбачається реалізація діяльнісного підходу до навчання.

Зміни у змісті освіти (НУШ пропонує впровадження інтегрованого навчання, пізнання світу таким же чином, як всі ми живемо – міждисциплінарним способом. Інтегроване навчання покликане підвищити здатність учнів проникати в суть речей і логічно пов’язувати воєдино окремі явища для формування цілісного світогляду і комплексного розуміння всіх явищ і процесів у їх динаміці та взаємозв’язку, приймати рішення, критично і творчо мислити і синтезувати знання за межами дисциплін, прогнозувати процеси. Таким чином здійснюється спроба переходу від калейдоскопічної до мозаїчної системи освіти, яка дає можливість показати цілісну, неймовірно красиву і гармонійну, складну і чарівну картину нашого Всесвіту так, щоб весь він вмістився на долоні учня і був для нього таким простим і зрозумілим, ніби він і є та сила, яка створила його).

Із введенням нового змісту освіти вчитель отримує виклик – навчитися навчати по-новому, бути не лише лектором або тьютором (організатором, наставником, консультантом), а й повноцінним членом дослідницької команди, менеджером (управлінцем) навчального процесу та фасилітатором (людиною, яка забезпечує успішну групову комунікацію). А для цього педагог повинен стати втіленням креативності, розвинути свої творчі здібності до здатності продукувати принципово нові ідеї, зв’язувати різні шматочки свого досвіду і синтезувати щось нове.

«Теорія поколінь та Нова українська школа»

Американський історик Вільям Штраус і демограф Ніл Хоув вивчали соціальний феномен – конфлікт поколінь і дійшли висновку, що кожні 20 років відбувається зміна поколінь людей, схильних розділяти особливий набір переконань, стосунків, цінностей і моделей поведінки, оскільки вони росли в однакових історичних умовах. Історичні події формують покоління в дитинстві і молодості; потім, будучи батьками і лідерами у середньому віці і в старості, покоління формують історію. У період в 100 років кожне п’яте покоління повторює перше, проте у ХХІ сторіччі актуальними є особливості трьох поколінь, які називаються Ікс, Ігрек і Зет.

Покоління X. Відмінною рисою представників цього покоління є те, що вони скептично ставляться до усього, що їх оточує, тому й розраховують виключно на свої сили. Одночасно вони надзвичайно активні, з великою потребою дарувати свою любов оточуючим, давати своїм дітям те, що не отримали від власних батьків. І хоча ікси схильні до депресій, внутрішніх переживань, емоційної нестабільності, однак самопізнання та саморозвиток залишаються для них першою необхідністю, тож їм притаманне альтернативне мислення, вони гнучкі, здатні змінюватися. Основною їхньою метою є наполеглива праця та досягнення індивідуального успіху.

Покоління Y. Це покоління, яке обожнює навчання, і воно для ігреків стає легкодоступним на різних курсах, інтернет-ресурсах. Вчителі шкіл і викладачі спеціальної освіти, більшість з яких дотримуються застарілих методик, вже не викликають у них довіри. Ігреки, які бачили, як їхні батьки з вищими освітами вимушені були йти торгувати на базар або робити щось схоже, розчарувалися в офіційній освіті. Їх більше приваблює саморозвиток, а самореалізація і кар’єрне зростання виходять на перший план. Від роботи, яку вони обирають за пристрастю, ігреки очікують значних результатів, тому й викладаються на повну. Представники цього покоління мають досить позитивне мислення, вірять у те, що життя прекрасне і різноманітне, а всі люди – брати.

Покоління Z. Представники цього покоління розглядаються як діти покоління Х, а іноді й покоління Y, і як діти Інтернету та мобільних технологій, бо з усіма сучасними технологіями вони на «ти» ще з раннього дитинства. Зети не мали типового дитинства «у дворах», а тому й не є командними гравцями, їх треба цьому вчити. Вони не відчувають дистанції, на рівних спілкуються зі старшими за віком. Досить волелюбні, тож їх не можна примушувати до будь-чого, однаково вони не будуть робити те, чого не забажають самі. Більшість інформації зети отримують з Інтернет-ресурсів, а така освіта часто має ситуативний і поверхневий характер. Попри це, зети люблять вчитися, знаходити рішення складних ситуацій та розв’язувати найскладніші задачі, вони швидко засвоюють нові знання, відрізняються своєю неймовірною багатозадачністю та креативністю.

Діти покоління Z можуть миттєво отримувати інформацію з будь-якої частини світу, тому вчитель для них скоріше мудрий провідник в океані знань. Зети швидко перемикають увагу, отже, щоб вивчити певний матеріал, їм варто часто змінювати види діяльності. Їх мозок, що звик до високої швидкості обробки інтернет-інформації, починає нудьгувати, коли інформації мало. Тож потрібно якісно структурувати навчальний процес, робити його динамічним. Матеріал повинен бути захопливим і наочним, його слід подавати в оптимістичному тоні: позитивізм мислення сприяє розумовій активності. Всі завдання потрібно формулювати чітко і детально.

Важливо мотивувати учнів. Все, що вони роблять, потребує реакції оточуючих, схвалення. Головне – це увага до їхньої особистості, вони просто «пожирачі» емоцій. Незважаючи на те, що зети індивідуалісти, їх треба залучати до командної роботи. Аби їхня праця давала найкращий результат, необхідно давати їм творчі завдання, максимально цікаві для них. При цьому вони повинні відчувати свою діяльність корисною для оточуючих.

Ці діти чудово розуміють, що під лежачий камінь вода не тече, тому готові працювати заради успіху. Але вони не будуть виконувати ту роботу, в якій не бачать раціональності. А чому? Навіщо мені це? І відповісти: «Бо так треба» – не вийде. До того ж для зетів статуси менше важать, ніж це було покоління назад. Для нормального співіснування в глобалізованому та інформатизованому соціумі випускнику сучасної школи потрібні не сума знань і вмінь, а старанність і здібності до їх отримання, ініціатива та самостійність.

 Проте не кожен педагог може створити умови для культивування таких якостей. З цих та багатьох інших причин учитель часто опиняється у стресових ситуаціях.

Тому Мета нашого заняття:

- переконати педагогів у необхідності змін в освітньому процесі для гармонійного розвитку дітей,

 - стимулювати бажання педагогів змінюватися та активізувати свій творчий потенціал,

- сприяти формуванню у кожного педагога своєї індивідуальної стратегії психологічної підготовки до НУШ, яка дасть оптимальний результат – стійку психологічну, емоційно-вольову, мотиваційну готовність до роботи у новій українській школі.

Тренінг

1. Знайомство

- Я - вчитель, я ….

- Я – професіонал, тому що…

- Я – творчий вчитель, тому що ….

2. Вироблення правил
3. Вправа «Хто я?»

В умовах реформи школи необхідно переглянути своє бачення та навчитися змінюватися.

У конверті  малюнки різних предметів. Кожен учасник виймає малюнок і знаходить спільне у себе з ним.

«Іноді я відчуваю (уявляю) себе….»

Учасники тренінгу діляться на 4 групи.

4. Вправа «Модель змін»

Вправа, яка спрямовується на усвідомлення своїх цілей. Тому для особистісного розвитку учасникам тренінгу необхідно зрозуміти і усвідомити, що їхні сьогоднішні цілі, цінності, установки, інтереси не вічні, вони є передумовами для виникнення чогось нового. Після цього учасники на аркушах паперу повинні скласти список з кількох пунктів того, що в їхньому педагогічному житті втрачає свою значущість, відмирає, проте ще не зникло зовсім. Потім складають другий список, в якому перераховують те, що в їхньому житті з’являється нового, такого, яке поки що перебуває на стадії зародження і ще не стало повноцінною частиною. Потім з другого списку учасники обирають пункт, який їх найбільше зацікавив і обдумують його можливі варіанти розвитку.

5. Вправа «Конверт проблем»

Сформулюйте на аркуші найбільші проблеми чи почуття страху у роботі з дітьми і покладіть до конверта. Обміняйтесь між групами конвертами. Дайте поради, як краще вирішити це питання. Вони повинні бути конкретними і дієвими.

6. Вправа «Моделювання образу сучасного учителя»

Педагог спілкується з багатьма категоріями людей. Його партнерами в педагогічній справі виступають: адміністрація, вчителі, соціально-психологічна служба, батьки… Очікування різних категорій партнерів у освітньому процесі складають модель сучасного вчителя.

Сучасний учитель очима

• Учнів,
• Колег,
• Батьків,
• Адміністрації.

7. «Педагогічне моделювання» (реклама  фішбоун)

Публічна діяльність вчителя у сучасних умовах вимагає вміння подати себе, самопрезентувати, тобто показати свої певні якості тій чи іншій аудиторії, в певній ситуації, з певною метою.

При всьому цьому навчитися уникати стресів та зберегти здоров’я,

8. Вправа «Фантом»

Емоції, їх надміра чи їх дефіцит, займають чільне місце у формуванні стресостійкості педагога, чи, навпаки, загостреної вразливості. Негативні стреси тягнуть за собою безліч соматичних захворювань.

Всім учасникам роздаються малюнки тіла людини

Уявіть, що ви зараз дуже сильно роздратовані на когось чи щось. Спробуйте відчути цю злість усім тілом. Можливо, вам буде легше уявити, якщо ви пригадаєте конкретний випадок, коли ви розізлились на когось. Відчуйте, де у вашому тілі знаходиться ваша злість. Як ви її відчуваєте? Можливо, вона схожа на вогонь десь у вашому організмі? Можливо, це свербіння в кулаках? Заштрихуйте ділянки концентрації роздратування червоним олівцем на своєму малюнку. Тепер уявіть, що ви несподівано перелякалися чогось. Що вас може налякати? Де знаходиться ваш страх? На що він схожий? Замалюйте чорним олівцем це місце на своєму малюнку. Аналогічно позначається синім олівцем сум.

Зверніть увагу, які ділянки тіла заштриховані. Вже доведено, що сильні та постійні негативні емоції викликають ті чи інші захворювання. Зокрема, гнів може бути першопричиною гепатиту, гіпертонії, страх – діареї, виразки шлунку, сум – інфаркту міокарда, анемії. Можливо, вдивившись у власний «фантом», ви зрозумієте, чому певні хвороби вже турбують вас або можуть вам загрожувати в майбутньому.

Учасники формулюють 5 золотих правил стресостійкості та 5 антиправил стресостійкості. Матерали закріплюються на дошку та озвучуються представниками груп.

І завжди пам’ятати, що стрес – це не те, що з нами відбувається, а те, як ми на це реагуємо.

9. Вправа «Я дякую учням…»

Діти Z – це наша реальність, що вже стукає у двері. Іноді ці діти вражають глибиною сприйняття життя технологічної епохи. І їм дуже подобається, коли у них просять допомоги у сферах, де вони більш компетентні. Катерина Цибульська, викладач історії України (онлайн) в компанії ZNOUA, виділила декілька моментів відчутної підтримки з боку сучасних учнів і висловила їм за це подяку. Спробуємо приєднатися до неї, закінчивши деякі з її висловів.

Я дякую поколінню Z, яке навчило мене:

1. Використовувати смайлики в переписці і таким чином краще виражати свої емоції.

2. Частіше змінювати форми роботи на уроці, щоб навчання було чимось подібне на комп’ютерну гру.

3. Користуватися різноманітними комп’ютерними програмами, додатками, щоб говорити з своїми учнями «однією мовою».

4. Використовувати соціальні мережі для навчання, щоб бути з учнями на зв’язку постійно.

Притча

Дуже давно в стародавньому місті жив Майстер, оточений учнями. Найбільш здібний із них якось задумався: “Чи є питання, на яке наш Майстер не зміг би дати відповіді?”

Він пішов на квітучий луг, піймав найкрасивішого метелика й сховав його між долонями. Метелик чіплявся лапками за його руки й учневі було лоскотно. Посміхаючись, він підійшов до Майстра і запитав:

– Скажіть, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?

Він міцно тримав метелика в зімкнутих долонях і був готовий у будь-яку мить стиснути їх заради своєї істини.

Не дивлячись на руки учня, Майстер відповів:

– Все у твоїх руках.

  На плечах вчителя початкових класів завжди лежить особлива місія. У руках вчителя початкових класів «дитяча душа», яку потрібно любити, розвивати, виховувати. І я ще раз хочу промовити слова: «Усе в твоїх руках».

Притча

 Слід пам’ятати, що ми зможемо бути цікавими і корисними для своїх учнів тоді, коли знатимемо більше них. Але, звичайно, ми не завжди можемо бути поряд з ними. Тому ми повинні навчити їх самостійно добувати знання.  Про це розповідається у притчі: «Одного разу учні поцікавились у вчителя, у чому полягає його робота. Учитель посміхнувся і сказав:

 -Завтра ви дізнаєтесь про це.

Наступного дня учні збиралися провести певний час біля підніжжя гори. Зупинившись на перепочинок, вирішили пообідати рисом і солоними овочами, котрі взяв із собою вчитель. Доречно замітили, що овочі учитель посолив дуже щедро, а тому незабаром учням захотілося пити. Але виявилося, що вся вода, котру вони взяли з собою, уже закінчилася. Тоді учні стали шукати джерело. Тільки вчитель сидів на місці і не приймав участі у пошуках. Не знайшовши джерела, учні повернулися назад. Тут учитель піднявся і, підійшовши до учнів, сказав:

- Джерело, яке ви шукаєте, знаходиться он за тим пагорбом.

 Учні, втамувавши спрагу, повернулися до учителя, принесли води і для нього. Учитель відмовився від води, показав на посудину, яка стояла біля його ніг. Вона була майже повна.

 -Чому ти не дав нам зразу напитися, якщо у тебе була вода? – здивувалися учні.

 -Я виконував свою роботу, – відповів учитель. – Спочатку я пробудив у вас жагу, яка заставила вас зайнятися пошуками джерела, Так як я пробуджую у вас цікавість до знань. Потім, коли ви розчарувалися, я показав, де знаходиться джерело, тим самим підтримав вас. Ну, а, взявши із собою побільше води, я показав вам приклад того, що бажане може бути поряд, доречно лише завчасно потурбуватися, не дозволяючи тим самим випадковості чи збудливості впливати на ваші плани.

- Отже, головна робота вчителя полягає у тому, щоб пробуджувати жагу, підтримувати і показувати приклад? – запитали учні.

-Ні, – відповів учитель, – головна моя робота – виховати в учня людяність і доброту.

Він посміхнувся і продовжив:

 -  І принесена вами вода для мене підказує мені, що свою головну роботу я поки що виконую правильно.»    

Отже, учитель – це не просто професія, а високе звання, яке багато до чого зобов’язує, заставляє відчути свою відповідальність за долю кожної дитини, котра прийшла на урок.