Інтерактивний метод «Незакінчене речення»
Виконаємо це за допомогою вправи «Незакінчене речення».
Початок речення «Призначення мотивації…», а кінець ви знайдете на аркуші, вибираючи правильний (чи правильні), на вашу думку, варіанти.
(Дається декілька хвилин на підбір варіантів, а потім кожна група оголошує свою відповідь).
Інформувати, повідомляти
|
Заохочувати до навчання чи іншої діяльності
|
Сфокусувати увагу дітей
|
Оцінити результати діяльності.
|
Сформувати план дій.
|
Активізувати діяльність дитини.
|
Розподіляти і переключати увагу.
|
Цілеспрямовано і систематично впливати з метою передачі певних знань, вмінь і навичок.
|
Підтримувати активність дитини на всіх етапах діяльності (пізнання).
|
Розв'язувати проблему.
|
Обмінюватись інформацією пізнавального характеру.
|
Спонукати, викликати потребу в активних діях.
|
Викликати інтерес до обговорювання теми.
|
Шукати шляхи вирішення завдання.
|
Зробити "місточок" для представлення теми уроку (заняття).
|
Допомогти усвідомити, що і навіщо будуть роботи.
|
Відповіді груп.
Перевірити правильність відповідей ми зможемо в кінці виступу.
2. Детальніше про мотивацію ви дізнаєтесь з міні-лекції "Умови формування і розвитку мотиваційної сфери дитини", яку опрацюєте самостійно.
Цей матеріал допоможе дати відповіді на питання, поставлені після його опрацювання.(Час: 10-15 хвилин).
Самостійне опрацювання міні-лекції (додаток 1)
Підсумувати результати спільної роботи та перевірити, чи правильно виконана вправа «Незакінчене речення...», зможемо, відповівши на запитання (інтерактивний метод «Мікрофон»):
- Що таке мотиви?
- Які бувають мотиви (види)?
- Ведучі мотиви діяльності молодшого школяра.
- Що таке мотивація? (Своїми словами дитина має знати що і навіщо буде роботи).
- Що значить сформувати мотивацію?
- Коротко охарактеризуйте мотивацію дітей молодшого шкільного віку.
- Чи можна мотивувати діяльність молодших школярів тим, що це знадобиться їм у школі чи у подальшому житті. Чому?
- Від чого залежить мотивація (мотивів, умов).
9.Що від неї залежить (Як дитина виконає кінцевий результат будь-якої діяльності).
10. Чи правильно визначено на початку нашої роботи призначення мотивації?
11.Чи вірне моє твердження: «Мотивація охоплює все те, що забезпечує залучення дитини до процесу активної діяльності і підтримує цю активність на всіх етапах цієї діяльності».
3. Мотиви навчання по різному виявляються в учнів з різною успішністю. У школярів, які добре навчаються, як правило, переважають пізнавальні мотиви або мотиви «отримання оцінки», «похвала», «вимога», «досягнення успіху». Мотив уникнення невдач характерний і для встигаючих, і для невстигаючих. Проте в останніх майже відсутній мотив досягнення успіху.
Проілюструвати взаємозалежність рівня навчальної мотивації і рівня навчальної діяльності нам допоможе вправа «Лото»
Високий
рівень
навчальної
мотивації
|
У таких дітей є пізнавальний мотив, прагнення найбільш успішно виконувати вимоги вчителя. Учні чітко слідують усім вказівкам педагога, сумлінні і відповідальні, сильно переживають, коли одержують негативні оцінки.
|
Гарна
навчальна
мотивація
|
Учні успішно справляються з навчальною діяльністю. Подібний рівень мотивації є середньою нормою.
|
Позитивна шкільна,
але недостатня
навчальна
мотивація.
|
Такі діти досить благополучно почувають себе в школі, щоб спілкуватися з друзями та вчителями. Пізнавальні мотиви у них сформовані в меншому ступені. Їм більш цікава позашкільна, аніж навчальна діяльність.
|
Низька
шкільна
мотивація
|
Ці діти відвідують школу неохоче, воліють при можливості залишитися вдома. На уроках часто займаються сторонніми справами. Зазнають серйозних труднощів в навчальній діяльності.
|
Негативна шкільна
та навчальна
мотивація
|
Такі діти зазнають серйозних труднощів у навчанні та спілкуванні, не справляються з навчальною діяльністю. Школа сприймається ними як вороже середовище. Перебування в ній для них нестерпне.
|
Таким чином, ми бачимо, що мотиви, пов’язані з навчальною діяльністю дуже сильно пов’язані також з пізнавальною потребою. Пізнавальна потреба, в свою чергу, пов’язана з практичною активністю. Тому, починаючи з молодших класів, важливо розвивати пізнавальні потреби так, щоб пізнавальна мотивація стала провідною.
Самостійне опрацювання міні-лекції (додаток 1)
Підсумувати результати спільної роботи та перевірити, чи правильно виконана вправа «Незакінчене речення...», зможемо, відповівши на запитання (інтерактивний метод «Мікрофон»):
- Що таке мотиви?
- Які бувають мотиви (види)?
- Ведучі мотиви діяльності молодшого школяра.
- Що таке мотивація? (Своїми словами дитина має знати що і навіщо буде роботи).
- Що значить сформувати мотивацію?
- Коротко охарактеризуйте мотивацію дітей молодшого шкільного віку.
- Чи можна мотивувати діяльність молодших школярів тим, що це знадобиться їм у школі чи у подальшому житті. Чому?
- Від чого залежить мотивація (мотивів, умов).
9.Що від неї залежить (Як дитина виконає кінцевий результат будь-якої діяльності).
10. Чи правильно визначено на початку нашої роботи призначення мотивації?
11.Чи вірне моє твердження: «Мотивація охоплює все те, що забезпечує залучення дитини до процесу активної діяльності і підтримує цю активність на всіх етапах цієї діяльності».
3. Мотиви навчання по різному виявляються в учнів з різною успішністю. У школярів, які добре навчаються, як правило, переважають пізнавальні мотиви або мотиви «отримання оцінки», «похвала», «вимога», «досягнення успіху». Мотив уникнення невдач характерний і для встигаючих, і для невстигаючих. Проте в останніх майже відсутній мотив досягнення успіху.
|