Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих здібностей школярів в умовах інтегрованого та компетентнісного навчання
«Не достатньо мати гарний розум, головне – правильно його використовувати» (Р. Декарт).
Однією з інноваційних технологій, що допомагає учневі не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.
Критичне мислення — це науковий тип мислення, який використовується для розв'язання неординарних практичних задач, включає в себе загальне та предметне мислення, характеризується усвідомленістю, самостійністю, рефлексією, цілеспрямованістю, обґрунтованістю, контрольованістю та самоорганізацією.
Розвиток критичного мислення - це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а й у повсякденному житті. Навчити дітей мислити критично - означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення.
На думку авторів технології «Читання і письмо для розвитку критичного мислення» Джінні Стіл, Курта Мередіта, Чарльза Темпла: «Критичне мислення — це складний ментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення».
На думку фундатора Інституту критичного мислення США Метью Ліпмана, критичне мислення є «вмілим відповідальним мисленням, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:
а) ґрунтується на певних критеріях;
б) є таким, що само коригується;
в) випливає з конкретного контексту.
Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.
Отже, критичне мислення — це складний ментальний процес, який починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення.
Вміння критично мислячої людини:
· оцінювати надійність джерел інформації;
· виділяти необхідну інформацію та обробляти її;
· аналізувати та оцінювати власні чи чужі висловлювання, припущення, висновки, аргументи, гіпотези, переконання;
· ставити запитання з метою одержання точнішої інформації або її перевірки;
· розглядати проблеми з різних точок зору та порівнювати різні позиції і підходи при їх вирішенні;
· висловлювати власну позицію, влучно обирати мовленнєві засоби для побудови висловлювань;
· приймати обґрунтоване рішення.
Для того щоб критично мислити, учні мають:
· розвивати впевненість у собі й розуміти цінність власних думок та ідей;
· брати активну участь у навчальному процесі;
· ставитися з повагою до різноманітних думок;
· бути готовими породжувати й відхиляти судження.
Діти від природи допитливі, прагнуть пізнавати світ, здатні розмірковувати над «серйозними» питаннями та висувати оригінальні ідеї.
Для того щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя.
Мета вчителя: створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини; надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху; дати відчути радість від здолання труднощів; допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.
Наведу деякі прийоми створення «ситуації успіху»:
«Радість класу» - емоційний відгук оточуючих на успіх учня класу, констатація будь-якого, навіть незначного, позитивного результату діяльності, навіювання дитині віри у себе.
«Лінія горизонту» - перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на складнішому рівні, наче «відсуваючи» лінію горизонту.
«Авансування» - учитель під час індивідуальної роботи виконує з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає аналогічне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.
Усвідомлення ситуації успіху самим учнем, розуміння її значущості виникає тільки після здолання дитиною своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного ураження та інших видів труднощів.
Кожна дитина має до чогось певні здібності. Створення ситуації успіху, віра в дитину та вираховування її індивідуального стилю діяльності найбільш продуктивно впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!» Тільки таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.
Характерні ознаки критичного мислення учнів початкових класів:
Пошукова спрямованість мислення
Незалежність мислення
Опорність до навіювання думок
Критичне ставлення до себе
Вміння брати участь у діалоговій взаємодії
Критичне мислення завжди діалогічне, передбачає дискусії передусім між тими, хто навчається.
У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти.
Наведу деякі стратегії розвитку критичного мислення
СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
1. Стратегія «Мозкова атака»
Основне завдання використання методу — збирання якомога більшої кількості ідей, звільнивши учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів.
Використовується з метою продукування найбільшої кількості ідей щодо вирішення певної проблеми.
Учням пропонують згадати все, що вони знають або думають, що знають з певної теми.
Обов’язковою умовою є запис усіх ідей, навіть суперечливих, відсутність їх оцінювання у процесі обговорення, класифікація ідей по закінченні обговорення.
2. Стратегія «Асоціативний кущ» (гронування)
Стратегія «Асоціативний кущ» використовується для «входження» в тему, яка буде розглядатися у подальшому.
На відміну від «мозкової атаки», де висловлені думки стосуються інформації з приводу певної теми (пригадайте, що ви ЗНАЄТЕ), метод «ґронування» спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмета, образа, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення.
Отже, цей метод стимулює нелінійну форму мислення — асоціативне мислення.
3. Стратегія «Кубування»
«Кубування» є стратегією навчання, яка полегшує розгляд різних аспектів теми (автори Кован та Кован, 1980 р.)
Цей підхід передбачає використання кубика (його можна виготовити самостійно з цупкого картону або оклеїти коробку папером), на кожній грані якого написано вказівки:
1. Опишіть.
2. Порівняйте.
3. Встановіть асоціації.
4. Проаналізуйте.
5. Знайдіть застосування.
6. Запропонуйте аргументи «за» або «проти».
Застосовуючи цю стратегію, слід пам’ятати, що черговість граней передбачає перехід від менш складних завдань (з точки зору мисленнєвої діяльності) до більш складних.
Використовуючи цю стратегію у початкових класах, бажано пояснювати учням, що від них вимагається у доступних для них формулюваннях.
Для молодших школярів стратегію «Кубування» краще впроваджувати поступово. Запропонуйте учням першого класу розглянути конкретний предмет та продемонструйте лише перші три грані куба. Надалі продовжуйте поступово
4. Стратегія «Знаємо — Хочемо знати — Дізналися» (таблиця «ЗХД»)
Стратегія «ЗХД» передбачає аналіз учнями власних знань з теми, що буде розглядатися на уроці; постановку власних запитань з цієї теми, які виявляють їх зацікавленість тією чи іншою стороною питання; стислий запис інформації з теми, яку вони отримали на уроці, а також планування власних кроків щодо можливих шляхів навчання.
5.Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).
Проводиться на етапі рефлексія
Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.
Алгоритм складання сенкану:
1) Тема (іменник)
2) Опис (прикметник)
3) Дія (дієслово)
4) Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
5) Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).
Приклад сенкану:
1) Рушник.
2) Гарний, полотняний, різнокольоровий.
- Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.
4) Бережімо, пишаємося, даруємо.
5) Оберіг, зв'язок з минулим.
6. Стратегія «Діаграма Вена»
«Діаграма Вена» – прийом для співставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак, у поняттях, образах літературних героїв, явищ природи, властивостей геометричних фігур. Представляє собою кола, що перетинаються (двох або декількох). Середина заповнюється спільними ознаками, а бічні частини – відмінними.
Мета стратегії «Діаграма Вена»: навчити учнів систематизувати великий обсяг матеріалу, розвивати вміння аналізувати та порівнювати різні об'єкти та явища.
7. Стратегія «Есе»
(Етап рефлексії, актуалізації запис в щоденниках вражень)
Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі.
Алгоритм «Есе»:
- Збирання інформації за проблемою.
- Аналіз інформації.
- Виявлення власної точки зору.
- Викладання власної точки зору.
Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).
8. Стратегія «Дискусія»
Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.
Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.
Хід дискусії:
1.Оголошується проблемне питання дискусії.
2.У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».
3.Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.
4.Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.
5. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.
- Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.
7. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.
8. Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.
9. Стратегія «Кероване читання з передбаченням»
Алгоритм
— Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставляться дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).
— Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.
— Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.
10. Стратегія «Метод прес»
(На будь якому етапі уроку)
Етапи методу прес:
— Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»
— Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»
— Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»
— Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»
11. Стратегія «Порушена послідовність»
(робота в групах)
— Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.
— Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.
— Читання тексту і перевірка результатів.
— Обговорення.
12. Стратегія «Письмо в малюнках»
Алгоритм роботи:
— Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом.
— Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.
13. Стратегія «Доповідач-респондент»
— Прочитати текст, запам’ятати його.
— Два учні виходять до дошки.
— Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки.
— Перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.
Отже, працюючи над проблемою «Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих здібностей молодших школярів», можна зробити такі висновки:
- Зберігається і зміцнюється моральне, фізичне і психічне здоров’я учнів.
- Формується стійкий пізнавальний інтерес до навчання, вміння вчитися.
- Активізується розумова, пошукова активність молодших школярів, їх творчість.
- Виробляється вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди.
- Розвивається критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку.
- Формується бажання і здатність самостійно вчитися.
- Стимулюється загальна активність учнів.
- Створюється плідне освітнє середовище й утверджується системний характер навчання та самонавчання.
- Розвивається упевненість в собі, пізнання своєї особистості.
- Формуються вміння використовувати свої знання у повсякденному житті.
Системне формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення призводить до того, що усі учні навчаються самостійно вчитися, критично мислити, використовувати набуті знання у повсякденному мовленні та житті. Бо саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріоритетного напрямку розвитку комунікативної компетентності сучасної особистості.
Презентація
|