Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 ім. М.П. Бажана Уманської міської ради Черкаської області
Науково-теоретичні аспекти реалізації методу проектів в роботу вчителя початкових класів
Підготувала: П’ятківська А.Л.,
вчитель початкових класів
вищої категорії
Умань, 2014
Типи навчальних проектів
У педагогічній літературі існують різні тлумачення поняття навчальний проект, зокрема:
- «дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності та водночас формування певних особистісних якостей» (Г.Селевко);
- «форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності усіх її учасників з метою отримання освітньої продукції за певний проміжок часу – від одного уроку до кількох місяців» (М.Скаткін);
- «самостійно розроблений і виготовлений продукт (матеріальний чи актуальний) від ідеї до її втілення, виконаний під контролем і з консультаціями вчителя» (О. Савченко).
Спільним у цих та інших тлумаченнях поняття методу проектів є бачення його як різновиду навчальної діяльності.
Для визначення виду навчального проекту найкраще скористатися класифікацією Є. Полат.
За домінуючою діяльністю визначають такі проекти:
- прикладні;
- рольові (ігрові);
- ознайомлювально-інформаційні;
- мистецькі (творчі);
- дослідницько-пошукові.
Прикладні проекти є практико-орієнтовані, при цьому результат діяльності учасників проекту втілюється у матеріальну форму та зорієнтований на їхні соціальні інтереси (словник, задачник, подарунок тощо). Ці проекти мають визначену структуру взаємодії учасників, кожен з яких виконує певну функцію. Прикладом таких проектів є «Клумба на шкірному подвір’ї», «Подарунок мамі (тату, рідним, друзям) на свято», «Піклуємося про зимуючих птахів», «Озеленимо куток у класній кімнаті» тощо.
Рольові (ігрові) – учасники обирають ролі, обумовлені характером і змістом проекту. При цьому засобами гри імітуються соціальні чи ділові відносини, використовуються як літературні персонажі, так і існуючі особистості. Структура залишається невизначеною до кінця проекту. Ступінь творчості учасників – висока. Орієнтовні теми проектної діяльності – «Вертеп», «Весняні свята в Україні» тощо.
Ознайомлювально-інформаційні – проекти, спрямовані на збір інформації про певний об’єкт або явище, ознайомлення з нею громадськості (батьків, інших школярів). Робота проводиться за таким орієнтовним планом:
- формулювання мети;
- визначення джерел інформації і робота з ними (енциклопедії, словники, довідники, журнали, робота у бібліотеці, знаходження інформації у мережі Інтернет, анкетування, інтерв’ю тощо);
- обробка зібраного матеріалу (аналіз, порівняння з відомими фактами, узагальнення, висновки);
- оформлення роботи (повідомлення, замітка до стінгазети, стінгазета, буклет, реферат, стаття, комп’ютерна презентація);
- презентація виконаного проекту.
Орієнтовні теми проектів: «Чому після дощу виграє на небі веселка», «Шкідливі звички», «З історії літакобудування», «Як хліб на стіл потрапляє», «З історії виникнення школи», «Народний календар» тощо.
Творчі (мистецькі) – проекти, які вирізняються відповідним оформленням та презентацією результатів. Вони не мають чіткої структури спільної діяльності учасників і їх планування залежить від жанру кінцевого представлення – рукопису, статті, газети, відеорепортажу, спектаклю, вистави лялькового театру, сценарію свята, колективного колажу, виставки тощо.
Орієнтовні теми проектів: інсценізація п’єс, оповідань, казок; свято «Новорічна казка»; виставка малюнків, поробок або фотографій «Мій рідний край» чи «Моє улюблене місце на планеті»; конкурс «Пісенний край» або «Барви рідного краю»; фотовиставка «Мандрівка на околицю» або «незвичайне поряд» тощо.
Дослідницько-пошукові – проекти, кінцевий результат, який зарані невідомий. Такі проекти за структурою максимально наближені до наукових досліджень і складаються з таких етапів:
- визначення теми дослідження і постановка проблеми;
- обґрунтування актуальності обраної теми;
- визначення предмета і об’єкта, завдань і методів дослідження;
- формулювання гіпотези;
- планування ходу дослідження та розробка шляхів його виконання;
- збір інформації, її аналіз та узагальнення;
- підготовка та оформлення результатів дослідження;
- презентація результатів;
- рефлексія, висновки.
Орієнтовні теми проектів: «Які кімнатні рослини мають бути у навчальному кабінеті», «Сіль (цукор) – друг чи ворог людини», «Чи вміють коти розмовляти?», «Город на підвіконні» тощо.
Телекомунікаційні проекти – це спільна пізнавальна, дослідницька чи ігрова діяльність учнів, що має на меті навчання і базується на комунікації віддалених учасників за допомогою комп’ютерної техніки й Інтернету. Він спрямовується на розв’язання спільної проблеми і досягнення спільних результатів, а також має заздалегідь узгоджені учасниками методи та засоби діяльності.
За кількістю учасників виділяють такі проекти:
- індивідуальні (особистісні);
- парні;
- групові.
Індивідуальні проекти передбачають виконання роботи одним учнем. Учитель при цьому допомагає скласти план проектної діяльності, надає індивідуальні консультації за потребою. Учень, ураховуючи власні інтереси і можливості, самостійно обирає тему проекту, формулює проблему, оформлює результати виконаної роботи.
Орієнтовні теми проектів: «У бабусиній скрині», «Історія мого роду», «Подарунок мамі (рідним, однокласнику, другу) на свято» тощо.
Парні проекти виконуються двома учнями. Учасники складають спільний план, розподіляють між собою обов’язки, визначають форму представлення результату, аналізують зібраний матеріал, презентують виконану роботу.
Орієнтовні теми проектів: «Розвиваємо пам’ять», «Справжні друзі» тощо.
Групові проекти здійснюються кількома учасниками, кількість яких визначається на етапі планування і залежить від обраної теми та бажання учнів. Об’єднуються діти у групи за інтересами чи особистими симпатіями. Цінність роботи у групі полягає у тому, що у процесі розробки проекту учасники обмінюються власним досвідом, пропонують свої шляхи вирішення проблеми, аргументовано переконують у правильності їх ідей, радяться один з одним, знаходять спільне рішення, приходять до консенсусу. Учитель узгоджує діяльність різних груп, проводить консультації, за потребою допомагає у вирішенні спірних питань.
Орієнтовні теми проектів: «Брати наші менші», «Хліб – усьому голова», «Корисні і шкідливі звички», «Картопля – цариця городу», «Родичі гарбузові», «Як бути здоровим» тощо.
Колективні проекти виконуються колективом одного або кількох класів. При цьому проект ділиться на підпроекти, які реалізують групи дітей.
За предметно-змістовою галуззю проекти розрізняють:
- монопредметні;
- міжпредметні;
- надпредметні (позапредметні).
Монопредметні – це проекти, у яких провідна проблема вирішується у межах одного навчального предмета, хоча можуть залучатися знання з інших галузей. Такі проекти вимагають чіткої постановки цілей, завдань, визначення компетентностей, які мають набути учні.
Орієнтовні теми проектів: «Веселий задачник», «У країні Геометрії», «Цікавий довідник словникових слів», «Мешканці парку (лісу, поля, річки)», «Творчість Анатолія Костецького», «Повчальні казки Василя Сухомлинського» тощо.
Міжпредметні – це проекти, зміст яких охоплює кілька навчальних предметів. Цінність їх полягає у практичному застосуванні знань, умінь і навичок, набутих на різних предметах.
Орієнтовні теми проектів: «Т.Г. Шевченко – художник», «У здоровому тілі – здоровий дух», «Українські страви і здоров’я», «З історії української вишиванки» тощо.
Надпредметний проект потребує знань, які виходять за межі шкільної програми для учнів початкових класів, пропонує дітям пофантазувати, поринути у сиву давнину чи здійснити політ у космічний простір.
Орієнтовні теми проектів: «Школа (місто, село, автомобіль) майбутнього», «Парк моєї мрії», «З життя динозаврів» тощо.
За характером координації проекту розрізняють:
- з безпосередньою координацією;
- з прихованою координацією.
Проекти з безпосередньою координацією впроваджують на початковій стадії ознайомлення учнів з проектною діяльністю. При цьому учитель максимально допомагає учням: планує роботу, організовує виконання, повідомляє, у яких джерелах є необхідна інформація, направляє роботу учасників проекту, слідкує за дотриманням обумовлених термінів виконання, спільно з дітьми організовує презентацію результатів, бере участь в аналізі і оцінюванні проектної діяльності.
Проекти з прихованою координацією використовуються тоді, коли в учасників є досвід проектної діяльності і вони можуть самостійно працювати над реалізацією поставленої проблеми. Учитель при цьому більшу активність проявляє на початковому етапі роботи над проектом (вибір теми, формулювання проблеми, планування), а надалі – виконує роль консультанта за потребою учнів.
За характером контактів та взаємозв’язків проекти є:
- серед дітей однієї вікової групи (в основному у межах одного класу чи паралелі класів);
- серед учасників різновікової групи (у межах школи, району і т.д.). Такі проекти мають статус загальношкільних, районних, міських, регіональних чи міжнародних.
За тривалістю проекти бувають:
- короткотривалі (від одного до кількох уроків);
- середньої тривалості (до одного місяця);
- довготривалі (від одного до кількох місяців).
Під час вибору навчального проекту учитель має обов’язково врахувати вікові та індивідуальні особливості, запити і потреби учнів класу. Так учням 1-2 класів характерний потяг до фактів і явищ, їх цікавлять відповіді на запитання «Хто це?», «Що це?». Близькими для дітей цього віку є малювання, ліплення тощо. Тому для них слід пропонувати ігрові та практично зорієнтовані проекти.
Учні 3-4 класів прагнуть встановити та розкрити причино-наслідкові зв’язки, дослідити певні явища і їх закономірності, знайти відповідь на запитання «Чому?», «Як?». Тому для них близькими і цікавими будуть ознайомлювально-інформаційні, дослідницько-пошукові та творчі проекти.
Проектні уміння учнів
Під час роботи над проектів в учнів формуються проектні уміння:
- початкові логічні (інтелектуальні, особистісні);
- специфічні (інформаційні, творчі, лінгвістичні, художні, маніпулятивні, математичні);
- загальнодіяльнісні (організаційні, дослідницькі, комунікативні).
Охарактеризуємо детальніше вищезазначені проектні уміння:
Інтелектуальні:
- Виділяти властивості предметів і явищ;
- Висувати ідеї;
- Передбачити результати діяльності;
- Формулювати висновки;
- Переносити отримані знання в практику.
Особистісні:
- Налагоджувати контакти в процесі спільної діяльності;
- Долати психологічні бар’єри;
- Оцінювати, аналізувати, корегувати власну діяльність.
Інформаційні:
- Знаходити, сприймати, усвідомлювати, аналізувати інформацію;
- Переносити інформацію в конкретну навчальну, ігрову чи життєву ситуацію.
Творчі:
- Виконувати прийоми навчальної діяльності в нестандартних умовах;
- Комбінувати способи вирішення проектних задач;
- Втілювати задум у творчий результат.
Лінгвістичні:
- Описувати події;
- Розробляти і презентувати результати проектної діяльності.
Художні:
- Імпровізувати під час захисту;
- Створювати художні образи;
- Естетично оформлювати проект;
- Розробляти дизайн приміщення для презентації.
Маніпулятивні:
- Координувати рухи;
- Користуватися інструментами
- Математичні:
- Визначати кількість необхідних матеріалів;
- Поєднувати форму та об’єм.
Організаційні:
- Застосовувати нові прийоми діяльності відповідно до логіки їх здійснення;
- Побудова власної проектної діяльності, самоконтроль за її ходом;
- Планування умов і послідовності роботи над проектом.
Дослідницькі:
- Самостійно генерувати ідеї;
- Обирати спосіб дії;
- Самостійно відбирати і накопичувати матеріал;
- Знаходити різні варіанти вирішення проблеми;
- Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Комунікативні:
- Працювати в команді;
- Стисло і зрозуміло висловлювати свою думку;
- Слухати та враховувати думки інших;
- Вести діалог;
- Триматися перед аудиторією.
Кінцевою метою формуванні проектних умінь учнів є здатність самостійно здобувати знання, застосовувати їх у різних ситуаціях, розвивати творчі здібності і задатки.
Організація роботи молодших школярів над проектом.
Проектна діяльність відбувається за такими етапами:
I. Організація проекту.
II. Планування проекту.
IIІ. Реалізація проекту.
IV. Підсумок проекту.
І. Організація проекту.
Цей етап розпочинається із визначення учителем стратегії діяльності, що полягає у виборі виду проекту, формулювання його теми, проблеми і дидактичної мети.
Вибір теми проекту спочатку здійснює учитель з урахуванням власних професійних інтересів та опираючись на рівень знань, можливостей і здібностей учнів. Коли учні мають досвід проектної діяльності, то можуть самостійно запропонувати свої теми, керуючись власними творчими потребами. Назва проекту відрізняється від навчальної теми. Вона має бути цікавою, викликати безпосередній інтерес дітей до майбутньої діяльності.
Повідомлення теми проекту учням – це своєрідна реклама – яскрава, захоплива, цікава, спрямована на створення відповідного мотиваційного середовища. Це може бути перегляд відеоролика, емоційна розповідь, розгляд картини, фотознімка, розгадування загадки, бесіда на основі життєвої ситуації.
При виборі теми учитель має врахувати вікові особливості учнів, а саме, чи зможуть діти самостійно осмислити і зрозуміти нову інформацію, досягти успіху під час виконання роботи, чи заохотить проект розвиток творчого мислення, чи відповідає запропонована діяльність пізнавальним інтересам школярів.
В основу кожного проекту покладене вирішення певної проблеми. З її формулювання випливає мета і завдання проектної діяльності учасників.
Важливою складовою організації проекту і постановка дидактичної мети в освітньому, розвивальному, виховному та соціалізую чому аспекті.
Освітній аспект:
- підвищення мотивації до отримання нових знань;
- вміння конструювати нові знання;
- ознайомлення з різними способами роботи з інформацією;
- уявлення про методи наукового пізнання світу;
- формування умінь доказово мислити, аргументувати, захищати власні ідеї;
Розвивальний аспект:
- розвиток природних задатків і здібностей учнів;
- розвиток ідео сюжетх операцій (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, порівняння);
- розвиток критичного мислення (уміння продукувати ідеї, гнучкість мислення, знаходження оптимальних шляхів вирішення проблеми, здатність до компромісів);
- розвиток мовленнєвої і комунікативної компетентностей;
- уміння презентувати результати своєї діяльності.
Виховний аспект:
- виховання значущих загальнолюдських цінностей;
- виховання почуття відповідальності, самодисципліни;
- виховання добросовісного виконання роботи.
Соціалізуючий аспект:
- уміння працювати в команді, враховувати інтереси і думки членів колективу;
- навички роботи у соціумі;
- вироблення власного погляду на події;
- формування умінь організовувати інших для досягнення спільної мети.
ІІ. Планування проекту.
Після ознайомлення з темою проекту, задумом для його здійснення учитель допомагає виділити ряд під проблем і спланувати проектну діяльність учнів. Для цього діти об’єднуються у пари чи групи відповідно свої нахилів, інтересів чи особистих симпатій.
Під час здійснення індивідуального проекту, учні мають з’ясувати, що їх цікавить у певному об’єкті і що вони хочуть про нього дізнатися більше. Наприклад:
- Що це за об’єкт?
- Його особливі ознаки?
- Де знаходиться?
- Де використовується і може бути застосований?
- Корисний він чи шкідливий?
- Яке у нього минуле?
- Чи можна його змінити на краще?
Під час формування груп необхідно, щоб члени команди виробили правила спільної роботи. Наприклад:
- Працювати дружно, злагоджено, разом.
- Усе, що пропонує товариш, сприймати й обговорювати спокійно.
- Викладати свої ідеї, думки по черзі, всіх вислуховувати до кінця, не перебивати.
- Радитись з товаришами, дорослими, приймати рішення спільно.
- «Запозичати» ідеї в інших груп з їхнього дозволу.
- Бути доброзичливими, старанними, відповідальними.
- Доводити свою справу до кінця.
Від теми і характеру провідної діяльності залежить кінцевий результат проекту. Це може бути:
- звіт на основі спостереження;
- оповідання;
- фантастична історія;
- музичне оповідання;
- виготовлення листівок, іграшок, сувенірів;
- екологічний проект;
- виставка малюнків;
- реклама;
- буклет;
- книга-малятко;
- мультимедійна презентація;
- гербарій;
- альбом;
- журнал;
- колаж;
- колекція;
- макет;
- модель;
- книжка – розкладка;
- музична підбірка;
- наочні посібники;
- плакат;
- реферат;
- серія ілюстрацій;
- казка;
- довідник;
- стінгазета;
- сценарій свята;
- фотоальбом;
- сценарій свята;
- виріб;
- плакат;
- публікація;
- відеосюжет;
- web-сайт тощо.
Планування пошукової діяльності відбувається залежно від виду проекту за домінуючою діяльністю та об’єкту дослідження.
Якщо об’єктом дослідження є предмет, то учні мають досліджувати що з цим предметом можна робити, як використовувати, яку інформацію про нього збирати, як її обробляти і узагальнювати, користь чи шкоду він приносить, чи можна його змінити.
Якщо об’єктом дослідження є інформація, то учасники проекту знаходять відповідь на питання, що ми маємо дізнатися про цей об’єкт, використовуючи для цього різні джерела інформації.
Якщо об’єктом дослідження є проблема (наприклад, «Як допомогти річці»), то спочатку варто з’ясувати сутність проблеми, а потім запропонувати шляхи її вирішення.
Якщо об’єктом дослідження є конкретна справа (наприклад, виготовлення годівнички для птахів), то насамперед визначити її корисність і спланувати хід практичного виконання проекту.
На етапі планування проектної діяльності також визначаються критерії оцінювання роботи учасників. Оцінка навчального проекту повинна мати вербальний стимулюючий характер.
Критерії оцінювання визначають самі учасники проекту. Це можуть бути:
- активність учня відповідно до його можливостей;
- характер спілкування;
- використання інформації з різних джерел;
- глибина розкриття проблеми;
- естетика оформлення результату;
- соціальна значущість виконаної роботи;
- вміння презентувати проект.
|