Міні - лекція

«Особливості

мовно-літературної освітньої галузі у початковій школі»

Підготувала

Смірнова І.А.

вчитель початкових класів

Уманської загальноосвітньої школи

І – ІІІступенів №5 ім В. В. Чуйкова

Уманської міської ради

Черкаської області

2019р.

       Державний стандарт початкової загальної освіти визначає метою освітньої галузі «Мовно- літературної» є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою (якщо вона не українська); формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.

                              Для чого учні початкових класів вивчатимуть мови?

По-перше, щоб розвивати здатність спілкуватися українською мовою

 для духовного, культурного й національного самовияву,

а не просто розвитку особистості, це більш глибше бачення її ролі.

По-друге, щоб послуговуватися нею і в особистому, і у суспільному

 житті,  міжкультурному діалозі.

По-третє, щоб бачити її передумовою життєвого успіху.

Метою вивчення української мови, мов національних меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.

Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування всіх інших предметів початкової загальної освіти.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями освітньої «Мовно- літературної»  галузі у початковій школі є:

виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;

сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;

розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;

збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;

розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;

формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.

Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою та спілкування рідною мовою (якщо вона не українська), виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.

      Програмою передбачено, що освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова» та інтегрованому курсі «Я досліджую світ».

 Вивчення української мови у 1-4-х класах передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом «Українська мова» та інтегрованим курсом «Я досліджую світ», відповідно до якого 5 годин на тиждень використовується на вивчення української мови як окремого предмета, 2 години на тиждень включені до інтегрованого курсу       «Я досліджую світ».

При складанні  календарно-тематичного планування з української мови рекомендуємо розподіл тем між окремими й інтегрованими уроками здійснювати з урахуванням дидактичної доцільності форм роботи і видів діяльності, якими вони будуть опрацьовуватись.

Навіщо вводиться інтеграція?

Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не по-предметно. Тому навчання в початковій школі  інтегроване – предмети об’єднуються довкола цікавих для дитини тем чи проблем.

Держстандарт вводить інтегрований підхід у навчанні. При цьому варто розуміти, що інтеграція предметів вже давно не є чимось експериментальним – тож в українських школах впроваджується не щось абсолютно нове та неперевірене.

Інтегроване навчання – це сукупність послідовних та взаємопов'язаних дій учителя й учня. Вони спрямовані на формування цілісної картини світу школяра на основі об’єднання навчального матеріалу з різних освітніх галузей (навчальних предметів).

Теми для викладання змісту в рамках інтегрованих курсів можуть обирати як вчитель, так і діти.

Наприклад, вийшов фільм про Супергероя, який зацікавив дітей. Вчитель бере цю тему, ставить задачі і проблемні ситуації, через які розвиваються предметні навички. Н-д, “за скільки часу Супергерой може дістатися з одного будинку до іншого, аби допомогти дівчинці?”. Або “напишіть листа Супергерою”.

При цьому, розвиваються базові навички з читання і письма – але робиться це набагато ефективніше через ті речі, що цікаві дітям і не відірвані від їхнього життя.

У Державному стандарті початкової освіти для кожної освітньої галузі

спершу вказується загальна ціль,  на реалізацію якої спрямовані

“загальні очікувані результати” (ЗОР) та “конкретні очікувані

результати” (КОР).

Ці загальні цілі виписані одразу після назви освітньої галузі.

Загальні очікувані результати (ЗОРи) вказують на рівень розвитку

 кожного вміння на завершення циклу навчання (1-2 клас і 3-4 відповідно).

ЗОРи є життєво важливими вміннями та навичками, які вчитель

 розвиває інструментами своєї галузі. Вони є орієнтирами

 для вчителя у навчальному процесі.

Конкретні очікувані результати (КОРи) описують ядро знань учня.

Саме по КОРах буде проводитись підсумкове оцінювання учнів після закінчення 4 класу.

Результати навчання і пропонований зміст

Змістові лінії. Виписані для кожної освітньої галузі – вони окреслюють її внутрішню структуру та систематизують КОРи галузі. Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

З урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої.

Розрізняють чотири види мовленнєвої діяльності: два з них утворюють текст - говоріння, письмо, а інші - слухання (аудіювання ) і читання - здійснюють сприйняття.

З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.

 Усне  мовлення реалізується через змістову лінію «Взаємодіємо усно»,

читання –«Читаємо»,

письмо –«Взаємодіємо письмово»,

дослідницькі та творчі уміння – через три змістові лінії:

«Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення» та «Театралізуємо».

Звертаємо увагу на те, що для вивчення тем змістової лінії «Досліджуємо мовлення», що передбачають опрацювання основних мовних понять, які є підґрунтям мовної грамотності учнів, та тем, що передбачають формування технічних навичок читання і письма, оптимальним є відведення окремих уроків.

Більшість тем змістових ліній «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Театралізуємо» органічно включаються в інтегрований курс.

Реалізація загальних цілей мовно-літературної освітньої галузі, таких як:

1) формування вміння взаємодіяти з іншими усно, сприймати і використовувати інформацію для досягнення життєвих цілей в різних комунікативних ситуаціях;

 2) розвиток вміння аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в текстах різних видів, медіа-текстах та використовувати її; сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого досвіду;

 3) розвиток уміння висловлювати думки, почуття та ставлення, взаємодіяти з іншими письмово та в режимі он -лайн, дотримуватися мовних норм;

 4) вчитися досліджувати індивідуальне мовлення — своє та інших, використовувати це для власної мовної творчості.

Перша ціль реалізується через сприймання усної інформації і говоріння

Відпрацьовуються такі уміння у учнів:

інформацію

сприймаю, перетворюю, відбираю;

аналізую та інтерпретую;

оцінюю;

висловлюю і захищаю свої погляди;

використовую словесні й несловесні засоби;

регулюю емоційний стан.

Друга ціль реалізується через читання

Вона передбачає отримання учнями  наступних  умінь:

Текст:

обираю;

сприймаю;

аналізую й інтерпретую ;

оцінюю ;

перетворюю інформацію;

збагачую емоційно-чуттєвий досвід;

читаю творчо.

Третя ціль втілюється через письмо. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає залучення учнів до реальної писемної практики, зокрема за допомогою цифрових пристроїв та в режимі он - лайн. Результатом такої роботи є базові вміння створювати писемні висловлювання у реальному та віртуальному просторі та редагувати їх.

             Вона буде спрямована на  отримання учнями  таких умінь, як:

створюю висловлювання

редагую писемні тексти

взаємодію он-лайн-це новий аспект в нашій роботі

Нам вчителям необхідно  навчити учнів:

створювати прості медіатексти, короткі дописи для захищених ресурсів, наприклад: для сайту школи, медіапродукти;

обмінюватися короткими письмовими повідомленнями;

створювати самостійні письмові висловлювання (розповідь,опис, міркування); тексти для письмового спілкування(запрошення, оголошення, афіша);

висловлюти поради щодо можливого вдосконалення тексту;

досліджувати вплив на власне сприйняття окремих елементів медіатексту;

 інтерпретувати медіаповідомлення на основі власного досвіду.
 

Четверта ціль пов’язана з трьома змістовими лініями.

Вони допоможуть учням:

досліджувати власне мовлення

творити  індивідуальний стиль мовлення

Змістова лінія «Досліджуємо медіа», для нас нова. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає ознайомлення школярів з основами медіаграмотності. Діти формують уявлення про межу між реальним світом і світом мас-медіа. Вони вчаться інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти (фільм, мультфільм, реклама, фотографія тощо) та створювати прості медіапродукти. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного освоєння комунікативного медіасередовища.

Для її  практичної реалізації вчителю необхідно вдосконало опрацювати  та усвідомити особливості цієї  змістової лінії.

          Наступна змістова - «Досліджуємо мовлення»

Якщо звернути увагу на її зміст, ви побачите, що цією діяльністю ми займалися. Змістова лінія «Досліджуємо мовлення» забезпечує дослідження мовних закономірностей і формування на цій основі свідомих мовленнєвих умінь (орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних, словотвірних). Також у межах цієї змістової лінії учні опановують виражальні засоби художніх текстів, що в цілому сприяє творенню індивідуального стилю мовлення.

                   Працюючи над змістовою лінією «Театралізуємо», ми бачимо, що знайома нам робота повинна бути більш глибшою, системнішою, з елементами новизни. Змістова лінія «Театралізуємо» слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування. Увага до несловесних засобів приділятиметься і в змістових лініях «Взаємодіємо усно» та «Досліджуємо медіа», а сам прийом театралізації може використовуватися й у змістовій лінії «Читаємо».

Специфіка змістової лінії «Театралізуємо» пов’язана з формуванням уявлення про театр як місце, де учні здобувають досвід співчуття та співпереживання. Тому в межах змістової лінії «Театралізуємо» учні досліджують чужу (глядач) та власну (актор) експресію. Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, ініціативності, уміння долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами.

Наприклад, сформувати уміння :

обговорювати враження від драматизації з позиції учасника, глядача, режисера;

передавати свої враження від побаченого у відгуках  (театральних рецензіях);

створювати в групах або самостійно сценарій ( 5 запитань), афішу, театральну програму, запрошення;

створювати в групі костюми, маски, прості ляльки до вистави;

добирати аудіо- та відеосупровід до вистави.

Вимоги до знань і вмінь учнів у  Стандарті (коротко і схематично)

У Стандарті неодноразово вказується, що дитина має ставити запитання, а не “відповідати на запитання вчителя”. Адже вміння запитувати – одне з найважливіших. Є такий мудрий вислів «Раніше лідером була та людина, яка вміла

 цікаво розповідати. Лідером у майбутньому буде та людина,

яка вміє задавати питання».

Новий Державний стандарт початкової освіти, регламентуючи свободу педагогічних спільнот у виборі шляхів навчання, виховання і розвитку школярів, відкриває можливість вибору та створення власного навчального забезпечення освітнього процесу. Чинні вимоги до його якості доповнюються показниками, що відповідають пріоритетам нового Державного стандарту і передбачають: реалізацію ідеї інтеграції; дослідницький підхід до формування умінь; конструювання знань, а не їх відтворення; організацію пошуку інформації з різних джерел; розвиток критичного мислення, творчості тощо.

Дякую за увагу! Маю сподівання, що усім нам, учителям початкових

 класів, вистачить мудрості, терпіння, професійних знань, щоб переосмислити

 свій досвід і навчитися працювати по-новому.

Тож вивчайте Держстандарт, обговорюйте,  дискутуйте і тоді у

вас все вийде. Бажаю вам натхнення та успіхів у новій справі.

Презентація

Список використаних джерел:

http://194.44.152.155/elib/local/2079.pdf

http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/59891/

https://nus.org.ua/questions/zrozumity_noviy_standart/

https://mon.gov.ua › programy-1-4-klas › nush › tipovaosvitnyaprograma

https://www.pedrada.com.ua/article/2547-shchodo-ntegrovanogo-pdhodu-v-pershih-klasah