Уманський НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів №6 – ДНЗ»

Уманської міської ради Черкаської області

 

 

Проектні технології – основа розвитку творчих здібностей учнів молодших класів

 

 

Підготувала: Кацалап Г.М.,

вчитель початкових класів

вищої категорії

 

Умань, 2014

Проектна діяльність — основа розвитку творчих здібностей молодших школярів

Сучасна філософія шкільної освіти докорінно змінює свою парадигму. Нині вона стверджує "дитино-центризм" і заперечує "предметоцентризм", що зумов­лює необхідність розробки особистісно зорієнтованої системи. Зміст освіти та весь навчально-виховний процес мають бути підпорядковані кожній дитині особисто, а навчальні предмети — зосереджуватися навколо дитини, не руйнуючи її природу. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі затвердже­ного постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-річної початкової школи, які мають за мету: формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; сприймати інформацію, працювати з нею, осмислювати, аналізувати, творити.

Одна з умов виконання цих завдань - дотримання принципу співробітництва, який передбачає рівно­правні стосунки між учителем і учнями й реалізу­ється через способи організації взаємодії педагога та школярів у навчально-виховному процесі почат­кової школи.

Організація співробітництва з учнями передба­чає використання різноманітних засобів: спільне визначення мети діяльності; створення ситуації вільного вибору; використання навчального діалогу та рольової гри; участь дітей в оцінці уроку; добір навчального матеріалу, в тому числі й дидактичного, та проектів (навчальне проектування).

Якщо умовно поєднати ці способи в логічно взаємопов'язаний ланцюжок, то проектування завер­шує його, а попередні способи — це складові його етапів. Тому створення спільних проектів займає най­вищу сходинку в ієрархії способів організації взаємо­дії учнів та вчителя в навчально-виховному процесі початкової школи щодо складності організації.

Актуальність проблеми нашої роботи полягає в тому, щоб сформувати в учнів мотивацію до пізна­вальної діяльності, яка націлює вихованців на пошук нових знань, допомагає не тільки сформувати досвід, необхідний для вирішення життєвих проблем, а й вибудовувати власне життя успішним і значущим для суспільства.

У вирішенні цієї проблеми може допомогти метод проектів.

Сучасні відкриття в галузі інформаційних і теле­комунікаційних технологій стали поштовхом Для широкого впровадження проектного навчання. Очевидно, що телекомунікації проникли в усі сфери сучасного життя, і хочемо ми того чи ні, маємо враховувати й використовувати їхні можли­вості у своїй роботі.

Чому саме проекти? Що це за методи?

Проект - сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об'єкта, предмета, різноманітного теоретичного продукту.

Уже понад десять років у сучасній педагогіці активно розробляється й використовується так званий метод проектів, орієнтований на виявлення нових колективних форм навчальної діяльності в розвивальному навчанні й націлений на активіза­цію творчих можливостей особистості. Загалом проектні ідеї не нові і являють собою вільне дослі­дження предмета учнями.

Проектний метод навчання забезпечує реалізацію принципу культуровідповідності в гуманітарному освітньому просторі, бо дає змогу інтегрувати знання в різних наукових галузях, а також допомагає побуду­вати процес взаємодії між учнем і вчителем на основі співробітництва й педагогічної підтримки розвитку.

Метод проектів завжди орієнтований на само­стійну діяльність учнів, яку вони виконують протягом певного відрізка часу:

— індивідуальну (завдання для індивідуальної роботи мають бути спрямовані на розвиток мислення учнів, на зміцнення їхніх пізнавальних спромож­ностей, містити труднощі, подолання яких потребує вольових зусиль. Індивідуальна робота — одна з найскладніших форм навчальної діяльності, тому учнів потрібно до неї готувати. Це можна робити за допомогою чітких стислих інструкцій, вказівок. За таких умов навчання - не тільки повідомлення нової інформації, а й засвоєння прийомів самос­тійної роботи, самоконтролю, взаємоконтролю, навичок дослідницької діяльності, вміння здобувати знання, узагальнювати, робити висновки. Вміти самостійно працювати — головне, чого учень має навчитися в початковій школі);

• парну (робота в парах - технологія, яку можна використовувати для досягнення будь-якої дидак­тичної мети; засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Робота в парах дає змогу учням поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучу­вати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, критично мислити, переко­нувати й вести дискусію);
• групову (коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає змогу вийти далеко за межі їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Невимушеність у спілкуванні членів малої групи сприяє розвиткові навичок міжособистісного спілкування у сором'яз­ливих учнів).

Метод проектів завжди припускає розв'язання цікавих, корисних і пов'язаних з реальним життям завдань, а також вирішення проблеми, яка передба­чає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, техно­логії, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, так би мовити, відчутними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її вирі­шення, якщо практична — реальний результат, гото­вий до впровадження.

Основні вимоги, до використання методу проектів.

1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв'язання!
2. Практична, теоретична, пізнавальна значу­щість передбачуваних результатів.
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.
4. Встановлення кінцевих цілей спільних/інди­відуальних проектів.
5. Визначення базових знань у різних галузях, необхідних для роботи над проектом.
6. Структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів).
7. Використання дослідницьких методів: озна­чення проблеми, завдань дослідження, які випли­вають із висунення гіпотези щодо їх вирішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, Підбиття підсумків, коригування, висновки (вико­ристання в ході спільного дослідження методу "мозкової атаки", "круглого столу", статистичних методів, творчих звітів, перегляду тощо). .
8. Результати виконаних проектів мають бути матеріальними, тобто оформлені певним чином (відеофільм, альбом, бортжурнал "подорожей", комп'ютерна газета, альманах, Web-сторінка тощо).

З чого треба починати створювати проект?

Організовуючи роботу над проектами, варто вивчити інтереси учнів, допомогти у виборі тематики і підготовці їх до роботи.

Робота над будь-яким проектом містить певні етапи:

Організаційний етап - створення групи учнів для роботи над проектом. З'являється ядро групи, визначаються сфери інтересів.

Під час обговорення основної ідеї майбутнього проекту визначаються цілі та завдання (навіщо цей проект, що довідаємося й чого навчимося по завер­шенні роботи); обговорення стратегії досягнення поставлених цілей і уточнення тем та плану роботи над конкретним проектом, визначення методичних та організаційних аспектів.

Структурування проекту з виділенням тематич­них і змістових запитань для певних груп учнів, добір необхідних матеріалів починається зі складання плану, що згодом стає розгорнутим, визначаються етапи і їх завдання, розподіляються між групами учнів з урахуванням їхніх інтересів (наприклад, добір історичного, літературного, краєзнавчого й ілю­стративного матеріалів, редагування тощо).

Робота над проектом — це також ретельно роз­роблені завдання для кожної групи учнів, що дає змогу вчителеві не втручатися в роботу групи, вико­нуючи функції консультанта або учасника проекту на рівних умовах з вихованцями.

Передбачається інтенсивний обмін інформацією, думками, отриманими результатами. Робота над проектом створює для вчителя можливості форму­вати нові стосунки з учнями в атмосфері співробіт­ництва й співтворчості, що дає змогу школярам не тільки побачити рівноправного учасника, а й усві­домити свої права і, що важливо, відповідальність.

Підбиття підсумків — аналіз успіхів і невдач у роботі над проектом.

Крім того, дуже важливо приділити якнайбільше уваги самостійним видам діяльності учнів, які допо­можуть кожному з них розкрити свою індивідуаль­ність, що в рамках уроку зробити навряд чи можливо. Учні, хто поодинці, хто в парі, а то й невеликою гру­пою, систематично можуть виконувати самостійну, роботу, що потребує від них пошуку додаткової інформації, аналізу, осмислення фактів. Така робота для різних учнів може бути розрахована на тиждень, два, місяць і більше, а складність проекту охоплює весь клас.

Для методу проектів дуже істотне питання практичної, теоретичної й пізнавальної значущості передбачуваних результатів.

Метод проектів завжди припускає вирішення учнем якоїсь проблеми, що передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних методів і засобів навчання, а з іншого - необхідність інтегру­вання знань і вмінь із різних предметних галузей.

Отже, якщо ми говоримо про метод проектів, то маємо на увазі саме спосіб досягнення дидактичної мети (суб'єктом якої є педагог) через детальну розробку проблеми (суб'єктом якої є учень) і її вирі­шення, що має завершитися цілком реальним, відчутним практичним результатом, оформленим тим або іншим способом.

Результати виконаних Проектів мають бути від­чутними: якщо це теоретична проблема - то її конкретне рішення, оформлене в інформаційному продукті, якщо практична - конкретний продукт, готовий до споживання.

Результатом з позиції педагога є зміна рівня сформованості ключових компетентностей, що демонструє учень у ході проектної діяльності.

Отже, під проектом маємо на увазі спеціально організований учителем і самостійно виконаний учнями комплекс дій, що завершуються створен­ням продукту; під методом проектів - технологію організації освітніх ситуацій, у яких учень ставить і вирішує власні проблеми, і технологію супроводу самостійної діяльності школяра.

Під компетенцією розуміється загальна здат­ність і готовність особистості до діяльності, Що ґрунтується на знаннях і досвіді, набутих завдяки навчанню, орієнтованому на самостійну участь особистості в навчально-пізнавальному процесі, а також спрямованій на її успішне включення в тру­дову діяльність. А метод проектів дає змогу форму­вати компетенції.

Вимоги до сучасної освіти полягають не тільки в розвитку мислення, а ще й у формуванні вміння здобувати інформацію з різних джерел, поповнювати й оцінювати її, бачити багатоманітність явищ, кри­тично ставитись до інформації, вчитися розуміти інших людей та співпрацювати з ними.

Реалізація методу проектів на практиці змінює позиції вчителя й визначається принципом педаго­гічної підтримки розвитку учня в ході проектної або дослідницької роботи - з носія готових знань він пере­творюється в організатора пізнавальної діяльності.

Здійснюючи проектну діяльність, ми переконалися, що проектна педагогіка, в основі якої закладено діяльнісно-особистісний підхід, передбачає тісний зв'язок навчання та виховання з життям, активізує розвиток самостійності, вміння адаптуватися до дійсності, спілкуватися, працювати в команді.

А найголовніше — участь у проектуванні розвиває у дітей дослідницькі та творчі здібності, здатність до самовизначення, вміння самостійно конструю­вати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, вміння планувати свою роботу та презен­тувати її.

Отже, робота над проектами, як один із видів інноваційної педагогічної діяльності, дає змогу сучасній школі не тільки робити навчально-пізна­вальний процес привабливішим, а й виконувати високу освітню місію.

1. За якими напрямками розвивається сьогодні проектування в освіті?

Сьогодні проектування в освіті розвивається за трьома напрям­ками:

1. Метод проектів як один із методів інтегрованого навчання до­шкільників! школярів, що ґрунтується на їх самостійній, твор­чій, глибоко мотивованій, доцільній, пізнавальній діяльності.
2. Соціальне проектування з учнями, що почало активно вико­ристовуватися у системі загальної та додаткової освіти, і являє собою особливу діяльність учнів над розв'язанням конкретних соціальних проблем.

3. Проектування як особлива діяльність педагога, зміст якої — це пошук і створення нових видів педагогічно діяльності, моделей освіти тощо.

2. Які основні завдання проектної технології в початковій школі на сучасному етапі?

Основні завдання проектної технології в початковій школі на сучасному етапі

1. Формування навичок самостійної діяльності, застосування знань у нестандартних ситуаціях.
2. Формування в учнів комунікативних умінь та навичок.
3. Формування навичок науково-дослідної роботи.

3. Які ознаки класифікації проектування для початкової школи?

 Класифікація проектування для початкової школи

1.      За характером діяльності дітей проектування може бути:

• дослідницьким;
• творчим;
• художнім (особливий вид творчо­го);
• інформаційним;
• практично орієнтованим.  

2.      За змістом проектування може бути:

• монопредметним;
• міжпредметним (інтегрованим);
• надпредметним.

3.      За тривалістю проектування може бути:

• короткотривалим;
• середньої тривалості;
• довготривалим.

4.      За метою, яку ставить перед собою вчитель, проектування може бути:

• підсумковим;
• поточним.

5.      За кількістю учасників:

• індивідуальним;
• парним;
• груповим.                        

4. Яке значення має проектна діяльність в розвитку дітей молодшого шкільного віку?

Проектна пе­дагогіка, в основі якої закладено діяльнісно-особистісний підхід, пе­редбачає тісний зв'язок навчання та виховання з життям, активізує роз­виток самостійності, вміння адап­туватися до дійсності, спілкуватися, працювати в команді.

А найголовніше — участь у проектуванні розвиває дослідницькі та творчі
здібності, здатність до самовизначення, вміння самостійно конструювати свої знання, здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, вміння планувати свою роботу і презентувати її.                

Отже, праця над проектами як одним із видів інноваційної педагогічної діяльності дає змогу сучасній школі не тільки зробити навчально-
пізнавальний процес привабливішим, не тільки здобувати глибші знання, а головне, виконувати високу освітню місію: навчити дітей вчитися із задоволенням.