(сл.1)  Технології Нової української школи

(сл.2)  Сучасні діти за своїм інтелектуальним потенціалом стоять на щабель вище від своїх сучасників, які навчались в українській школі зразка 2000-го року. Як   стверджують учені, IQ нинішніх школярів становить 130 одиниць, а не 100 , зафіксованих 15 років тому. Відтак українська  шкільна освіта вже сьогодні має базуватись на нових інформаційно-комунікаційних технологіях та нових освітніх моделях, без яких неможливо реалізувати освітню реформу загалом та Концепцію  Нової української школи, як одну з найважливіших її складових.

В даний час школа потребує такої організації своєї діяльності, яка забезпечила б розвиток індивідуальних здібностей і творчого ставлення до життя кожного учня, впровадження різних інноваційних навчальних програм, реалізацію принципу гуманного підходу до дітей

(сл.3)   Нова українська школа… Орієнтованість на здобуття молодшими школярами ключових компетентностей в мовно-літературній, математичній, природничій, технологічній, інформатичній, соціальній і здоров’язбережувальній, фізкультурній, громадянській, історичній, мистецькій галузях… Розвиток у дітей академічної доброчесності й норм правової взаємодії, виховання поваги до інтелектуальної власності… Організація такого освітнього просторово-предметного середовища, котре сприятиме вільному розвиткові творчої особистості дитини…

З цією метою у педагогічному процесі, окрім класичних варіантів, мають зрости частка проектної, командної, групової діяльності учнів, урізноманітнитись варіанти організації навчального простору, спрямовані на розвиток школяра та мотивації його до навчання, з’явитись ряд тематичних осередків навчально-пізнавальної, художньо-творчої діяльності тощо.

(сл. 4) Учитель початкових класів має право та змогу вільно вибирати будь-який ефективний та раціональний, на його думку, метод, прийом і технологію навчання учнів. Та все ж Нова українська школа рекомендує ключовою для використання саме предметну інтеграцію, або технологію інтегративного навчання на основі синергетичного підходу до освітнього процесу.

          Саме інтеграція у вивченні навчальних дисциплін, на думку фахівців, найбільше сприятиме ефективності освіти в початковій школі.

(сл.5) Інтегроване навчання — сучасна педагогічна технологія

В сучасній педагогічній науці інтегроване навчання трактують як комплексний підхід до освітнього процесу і безпосередньо до уроку чи його частини без поділу на окремі дисципліни. В усьому цивілізованому світі технологія інтегрованого навчання є необхідною умовою для надання якісної освіти.

В Державному стандарті початкової освіти інтегрований підхід та власне інтегрована компетентність учня визначені як можливість і здатність учня застосовувати знання, вміння, навички та способи діяльності для вирішення найширшого кола проблем, що належать до певних галузей та окремих навчальних предметів. Виходячи з такого визначення, освітній процес у початкових класах розглядають крізь призму загальної картини, а не ділять на окремі дисципліни.

Варто зауважити, що теорія інтегрованого навчання давно прийнята на озброєння педагогами, але досі їй не надавали такого значення й уваги. Інтегровані уроки скоріше були приємним винятком, а не загальним правилом діяльності педагога, особливо в молодших класах.

          Сьогодні, з огляду на високу результативність інтегративного підходу до освітнього процесу в світі, є нагальна потреба активного застосування інтеграції в наших школах.

(сл. 6) Інтегрований підхід найбільш доцільний у початковій освіті, тому що застосовний у кількох варіантах інтеграції —

•         у межах однієї навчальної дисципліни, коли вчитель об’єднує на одному уроці вивчення кількох різнотипних тем чи розділів;

•         в межах кількох споріднених дисциплін, наприклад теми з рідної мови та літератури, математики й інформатики, природознавства та «Я у світі»;

•         різнопланових та різнонаправлених дисциплін (цей вид інтеграції найважчий, але й найефективніший).

Часто можливий варіант інтегрованих уроків, які проводять одночасно двоє чи більше вчителів, оскільки різні предмети в початковій ланці освіти можуть викладати різні педагоги. На це потрібно додаткові зусилля в світлі синхронізації роботи на уроці та алгоритму їхніх спільних чи роздільних дій з учнями

Технологія формування критичного мислення

(сл. 7)  Дуже близькою по своїй сутності до інтегрованого навчання є технологія формування критичного мислення в початкових класах (в першу чергу на уроках рідної мови та читання). Вона зобов’язує до:

•         ведення дискусій та участі в них усіх учнів класу;

•         виявлення власної думки учня;

•         пов’язування нової інформації з уже вивченою;

•         навчання учнів критично розмірковувати на основі вже вивченого;

•         вміння поєднувати колективну та індивідуальну роботу.

В середовищі педагогів-практиків цю технологію перш за все пов’язують з двома відмінними методами:

«Мозкового штурму»

•         це загальна дискусія з продукуванням найбільшої кількості ідей щодо вирішення проблеми, означеної вчителем, та їх фіксацією;

•         немає запитань, доступні всі дитячі ідеї, учні згадують усе з минулих тем — ключові переваги методу.

 «Асоціативного куща (гронування)»

•         передбачає не висловлювання ідей та інформації з минулих тем, а представлення образів, емоцій, почуттів з приводу предмета обговорення;

•         йдеться про стимулювання асоціативного мислення.

Інші технології навчання НУШ

(сл. 8) Широко вживаними в освітньому процесі в 1–4-х класах є ігрові технології.

Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення предменів. Цікавість умовного світу гри робить позитивною,  емоційно забарвленою монотонну діяльність із запам'ятовування, повторення, закріплення чи засвоєння інформації, а емоційність ігрового дійства активізує всі психічні процеси і функції дитини.

Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, таким чином, вивчений учнями матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і інтерес у навчальний процес.

 Актуальність гри в даний час підвищується і через перенасиченість сучасного школяра інформацією. У всьому світі, і в Україні в тому числі, незмірно розширюється предметно-інформаційне середовище.  Телебачення, відео, радіо, комп'ютер,  мережа  Інтернет останнім часом виливають на учнів величезний обсяг інформації. Актуальним завданням школи стає розвиток самостійної оцінки та відбору одержуваної інформації. Однією з форм навчання, що розвиває подібні вміння, є дидактична гра, що сприяє практичному використанню знань, отриманих на уроці і в позаурочний час.

(сл. 9)  Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра:

- добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;

- ефективний засіб активізації. У грі легше долаються труднощі, перешкоди, психологічні бар’єри;

- мотиваційна за своєю природою (по відношенню до пізнавальної діяльності вона вимагає від учнів ініціативності, творчого підходу, уяви, цілеспрямованості);

- дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

- багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;

- переважно колективна, групова форма роботи, в основі якої знаходиться змагання. В якості суперника може бути як сам учень (переконання себе, покращення свого результату), так і інший;

- має кінцевий результат. У грі учасник має отримати приз: матеріальний, моральний (грамота, широке оголошення результату, заохочення) психологічний (самоствердження, самооцінка);

- має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат

(сл. 10)  Нова українська школа також рекомендує до застосування ІКТ-технології — через демонстрацію та власну роботу на інтерактивній дошці, з ноутбуком, смарт-телевізором, з прослуховуванням через навушники тощо, аби активізувати пам’ять і розумові процеси учнів.

Використання інформаційних технологій відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, надають абсолютно нові можливості для творчості, дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання.

Інформаційно-комп’ютерні технології здійснюють вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів.

В роботі вчителі використовують готові мультимедійні презентації , створюють власні мультимедійні навчальні програми та презентації, проекти, використовують засоби мережі Інтернет у навчальній та позакласній роботі.

(сл. 11)  Нова українська школа також рекомендує до застосування парно-групові технології.

          Головна мета групової і парної роботи - розвиток мислення учнів. На початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах особливо ефективна технологія роботи в парах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота а парах дає учням можливість подумати, обмінятися ідеями з партнером і потім озвучити це перед класом. Ця форма роботи сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, переконувати, вести діалог, дискусію. Така співпраця не дає можливості ухилитись від виконання завдання.

(сл. 12)       Співпраця в парах готує дітей для подальшої роботи в групах. Групова робота - це унікальна організація уроку. Вона забезпечує взаємодію між учнями і робить непрямим керування вчителя. Він виступає організатором початку і кінця роботи: формулює завдання, спільну інструкцію по його виконанню, разом з учнями приймає участь оцінки  результатів. Етап спільної оцінки допомагає формуванню самооцінки і самоконтролю школярів. Дуже важливо, що оцінюється робота всієї групи, а не окремих учнів. Помилки дітей обговорюються тільки в групі. Робота учнів перетворюється із індивідуальної діяльності кожного учня в співпрацю. Учні вимушені навчитися домовлятися швидко, не враховуючи особисті інтереси. Поступово учень починає відчувати клас частиною свого світу, він зацікавлений в підтриманні дружніх стосунків. Ця форма роботи має велике значення для формування самостійності школяра. Працюючи в команді, учень має можливість проявляти ініціативу (вибрати завдання, порадити, як організувати роботу); вчитися планувати свої дії, переконувати, нести відповідальність за себе і команду.

    (сл. 13)  Останнім часом у навчально-виховному процесі школи все ширше використовуються LEGO технології, які спрямовані на розвиток конструктивного мислення, уяви, бажання досліджувати, експериментувати, винаходити.  LEGO Education (еджукейшен) дозволяє створити мотивуюче, захоплююче освітнє середовище не тільки для навчання ключових предметів шкільної програми, а й для розвитку найважливіших навичок ХХІ століття: критичного і творчого мислення, вирішення завдань, вміння працювати в команді, вести дискусію, знаходити єдине рішення в спірних ситуаціях.

          LEGO – технології сприяють застосуванню сучасних комунікаційних  та інформаційних технологій для розвитку навичок спілкування, творчих здібностей дітей, для вирішення пізнавальних, дослідницьких і комунікативних завдань.

LEGO- педагогіка – одна з найбільш поширених нині педагогічних систем, широко використовує тривимірні моделі реального світу і предметно-ігрове середовище навчання і розвитку дитини.

  (сл. 14)   Використання   LEGO дозволяє поглянути на шкільні предмети по-новому. За допомогою конструктора  LEGO вирішуються завдання освітньої діяльності за наступними напрямами:

-         Навчання правильному і швидкому орієнтуванню в просторі.

-         Розвиток дрібної моторики рук, стимулювання в майбутньому загального мовленнєвого розвитку і розумових здібностей.  

-         Отримання та розширення математичних знань про лічбу, форми, пропорції, симетрії.

-         Розширення уявлень про навколишній світ, архітектуру, транспорт, ландшафт.

  (сл. 15)   - Розвиток уваги, здатності зосередитися, пам’яті, мислення.

-         Навчання уяві, творчому мисленню.

-         Оволодіння умінням подумки розділити предмет на складові частини і зібрати з частин ціле.

-         Навчання спілкуванню один з одним, повага до своєї та чужої праці.

Добре організована робота з конструктором  LEGO має також великий виховний потенціал, допомагає виробляти певні якості особистості – посидючість, терпіння, взаємоповагу, охайність. Робота з конструктором LEGO дозволяє молодшим школярам у формі пізнавальної гри дізнатися про багато важливих ідей і розвинути необхідні в подальшому житті навички.

      (сл. 16)    LEGO Education – одна із інноваційних технологій, яка дає можливість створити нове освітнє середовище, підвищує мотивацію дітей до навчання, сприяє формуванню навичок наукової діяльності та винахідництва, допомагає втілювати положення Нової української школи, сприяє досягненню основних цілей навчання.

     (сл. 17)   Ще однією технологією Нової української школи є технології особистісно зорієнтованого навчання.

Особистісно - орієнтовані технології ставлять у центрі всієї освітньої системи особистість учня, забезпечення комфортних, безконфліктних умов її розвитку, реалізацією її природжених потенціалів. Учні в умовах цієї технології не тільки звичайний суб’єкт, але і суб’єкт пріоритетний, він – мета освітньої системи, а не засіб досягнення чого-небудь далекого від дійсності.

Особистісно-орієнтовані технології характеризуються гуманістичною та психотерапевтичною спрямованістю та мають метою різнобічний, вільний та творчий розвиток учня, формування у нього позитивної “Я – концепції”.

  (сл. 18) Основні завдання особистісно орієнтованого навчання - розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожної дитини; максимально виявити, ініціювати, використати, "окультурити" індивідуальний досвід дитини; допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися та самореалізуватися, а не формувати попередньо задані якості; сформувати в особистості культуру життєдіяльності, яка дає змогу продуктивно будувати своє повсякденне життя, правильно визначати лінії життя.

На особистісно-орієнтованому уроці створюється та навчальна ситуація коли не тільки подаються знання, але і розкриваються, формуються та реалізуються особисті особливості учнів. На такому уроці створюється емоціонально позитивний настрій учнів на роботу, урок стає більш цікавим, привабливим, результативним. Вчитель не тільки створює доброзичливу творчу атмосферу, але і постійно звертається до суб’єктивного досвіду учнів.

            (сл. 19) Широко використовуються в Новій українській школі технології рівневої диференціації.

Диференціація в перекладі з латинської« difference » означає поділ ,

розшарування цілого на різні частини , форми , ступені.

Диференційоване навчання - це :

1) форма організації навчального процесу, за якої вчитель працює з групою учнів, складеною з урахуванням наявності у них будь-яких значущих для навчального процесу спільних якостей (гомогенна група ),

 2) частина загальної дидактичної системи , яка забезпечує спеціалізацію навчального процесу для різних груп учнів.

Диференціація навчання (диференційований підхід у навчанні)-

1)       створення різноманітних умов навчання для різних шкіл , класів, груп з метою врахування особливостей їх контингенту;

2)       комплекс методичних, психолого - педагогічних і організаційно-управлінських заходів, що забезпечують навчання в гомогенних групах.

(сл. 20)  Технологія диференційованого навчання являє собою сукупність організаційних рішень, засобів і методів диференційованого навчання, що охоплюють певну частину навчального процесу.

Цільові орієнтації

- Навчання кожного на рівні його можливостей і здібностей.

- Пристосування (адаптація) навчання до особливостей різних груп.

Диференціація навчання – ефективний та оптимальний шлях забезпечення якісного показника знань учнів відповідно до його рівня індивідуального розвитку.

Усі технології Нової української школи  при оптимальному застосуванні та поєднанні здатні значно підсилити ефективність освітнього процесу в початковій ланці й отримати гідний результат у вигляді комплексу не знань, вмінь та навичок, а компетентностей, необхідних для життя та подальшого навчання молодших школярів.

Презентація