Відділ освіти Уманської міської ради Черкаської області
Міський методичний кабінет
«Впровадження нового змісту навчання математики.
Основні новації в навчальній програмі з математики для 1-2 класу: шляхи реалізації»
Доповідь
Підготувала:
вчитель початкових класів
Уманської загальноосвітньої
школи I-III ст. № 11
ім.М.П.Бажана
Чорна Людмила Анатоліївна
- Впровадження нового змісту навчання математики.
Відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів предметної математичної компетентності і ключових компетентностей, необхідних для їхньої самореалізації у світі, який швидко змінюється.
Поняття предметної математичної компетентності визначається Державним стандартом як особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач. Тобто, спроможність учня аналізувати, інтегрувати й застосовувати в реальних життєвих ситуаціях досвід.
Завдання вчителя – сформувати в учнів не лише знання, вміння і навички, а й здатність застосовувати їх на практиці, що передбачає компетентнісний підхід до навчання.
Компетентнісний підхід полягає у зміщенні акцентів у навчанні від «знаю, вмію» до «здатний, спроможний застосовувати знання й уміння на практиці».
Основою набуття предметної математичної компетентності є засвоєння обчислювальних, інформаційно-графічних, логічних, геометричних, алгебраїчних компетенцій, які є структурними елементами змісту математичної освіти.
Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти зміст галузі «Математика» визначається за такими змістовими лініями: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.
Навчальна програма з математики побудована на концептуальних засадах, визначених Стандартом, ґрунтується на сучасних досягненнях методики навчання і реалізує завдання щодо формування рівня загальноосвітньої підготовки учнів за кожною змістовою лінією.
- Основні новації в навчальній програмі з математики для 1-2 класу.
Зупинимось на деяких нововведеннях у навчальній програмі та окреслимо можливі шляхи їх реалізації.
Реалізація наступності
Компетентнісний підхід, покладений в основу нової програми, відображається у конкретизації навчальних досягнень учня, а саме: «знає», «розуміє», «застосовує», «аналізує», «перевіряє», «володіє».
Особливістю програми є те, що кожний новий етап розпочинається з узагальнення і систематизації раніше сформованих знань та вмінь учнів, яке є не механічним повторенням попереднього змісту, а переходом на вищий рівень предметної математичної компетентності.
Зміст нової навчальної програми з математики враховує дидактичні принципи наступності між дошкіллям і початковою школою, а також перспективності у навчанні учнів між початковою і основною ланками освіти.
Тож за новою програмою вивчення математики починається із узагальнення і систематизації початкових математичних уявлень, сформованих у дошкільному віці. Це такі питання: ознаки предметів (форма, розмір, колір), геометричні фігури, поняття величин, просторові відношення, лічба тощо. Сформовані раніше уявлення набувають розвитку. Так, учні вже з 1-го класу ознайомлюються із зображенням точки, прямої, кривої, променя, відрізка, ламаної; вчать позначати точки й відрізки буквами, описувати геометричні фігури, називати їх ознаки; класифікувати геометричні фігури за певними ознаками.
Наступність та перспективність між початковою і основною школою передбачена і в ознайомленні учнів з математичною термінологією, розвитку математичного мовлення, формуванні прийомів логічних міркувань; пропедевтиці функціональної залежності; посиленні уваги до алгебраїчної складової.
Нові змістові лінії
Новацією у Стандарті є виокремлення змістових ліній «Сюжетні задачі» та «Робота з даними».
Змістовою лінією «Сюжетні задачі» передбачено формування в учнів уявлення про задачу – просту і складену, визначено види задач для кожного класу, динаміку формування вміння розв’язувати задачі по роках навчання.
Змістова лінія «Робота з даними» є наскрізною і реалізується в усіх інших змістових лініях програми. Основне завдання цієї змістової лінії – ознайомити молодших школярів на практичному рівні зі способами подання інформації; навчити читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в різний спосіб, використовувати дані для розв’язування практично зорієнтованих задач.
Новації у методиці навчання
Наскрізним є формування в молодших школярів уявлення про істинні та хибні рівності й нерівності, що є дуже важливим для розвитку в них логічного мислення.
У програмі чітко визначені теоретичні засади курсу математики початкової школи, який ґрунтується на теоретико-множинній теорії. Розглядаються поняття множини і підмножини як сукупності об’єктів. Лічба пов’язується з роботою з множинами – визначення кількості елементів множини. Конкретний зміст арифметичних дій вводиться через об’єднання множин або вилучення підмножини з множини, чого не було у попередній програмі.
Основу курсу математики становить вивчення арифметики цілих невід’ємних чисел й основних величин, навколо чого здійснюються формування вміння розв’язувати сюжетні математичні задачі та алгебраїчна і геометрична пропедевтика.
З кожним роком навчання програмою передбачено розширення множини чисел, що вивчаються, а також введення нових одиниць вимірювання величин: маси, довжини, місткості, часу; ознайомлення зі співвіднесенням одиниць вимірювання певної величини, перетворенням іменованих чисел, поданих у дрібній одиниці вимірювання, у більш крупні й навпаки, із порівнянням іменованих чисел, діями з ними.
При вивченні елементів геометрії одночасно з плоскими фігурами розглядаються об’ємні тіла: куб, піраміда, куля, циліндр. При цьому реалізується фузіоністський підхід, згідно з яким розпочинати навчання геометрії слід саме з просторових фігур, а від них йти до плоских.
Зміни у вивченні натуральних чисел
За новою програмою в 1-му класі вивчаються числа та арифметичні дії додавання й віднімання без переходу через розряд в концентрах «Десяток» і «Сотня». У 2-му класі – арифметичні дії додавання і віднімання з переходом через розряд у два етапи: додавання і віднімання з переходом через десяток в межах 20 (табличне) і додавання і віднімання з переходом через десяток в межах 100.
Таким чином, нумерацію чисел у концентрі «Сотня» та додавання й віднімання в межах 100 без переходу через десяток, що раніше пропонувалися в 2-му класі, діти тепер вивчатимуть у 1-му класі. Проте вивчення додавання і віднімання одноцифрових чисел з переходом через десяток з 1-го класу перенесено у 2-й.
Письмовий прийом додавання і віднімання, який раніше вводили у 2-му класі, за новою програмою подається в 3-му.
Відповідно до нової програми всі таблиці множення і ділення вивчаються в 2-му класі. Проте вилучено поняття половина, третина, п’ята частина.
Основні відмінності нової програми від попередньої
Вимоги до рівня навчальних досягнень сформульовані у компетентнісних категоріях: «знає», «розуміє», «застосовує», «аналізує», «перевіряє», «володіє» та ін.
У програмі не вказаний порядок подання тем та кількість годин на їх вивчення.
«Підсилено» алгебраїчну пропедевтику за рахунок введення математичної термінології вже в 1-му класі: вираз, значення виразу, рівність, нерівність; сума і різниця як вирази. В 2-му вводяться поняття добуток і частка виразів; вирази з дужками, вирази зі змінною величиною.
Ознайомлення з елементами геометрії з 1-го класу тепер передбачає одночасний розгляд фігур на площині та просторових тіл.
У змістовій лінії «Величини» зроблено акцент на величині як властивості предметів навколишнього світу; процесі вимірювання величини; записі результатів вимірювання, зокрема й складеним іменованим числом; перетворенні складеного іменованого числа у просте, і навпаки; порівнянні та діях з іменованими числами. Поняття часу вводиться вже з 1-го класу.
Навчання лічби та конкретного змісту арифметичних дій здійснюється на основі оперування з множинами об’єктів.
Нумерація чисел в концентрі «Сотня» вивчається не у два етапи: 11 – 20 та 21 – 100 , а цілком у 1-му класі.
Вивчення додавання двоцифрових чисел без переходу через розряд перенесено з 2-го класу в 1-й.
Табличне додавання і віднімання одноцифрових чисел з переходом через десяток, яке раніше вивчалося у 1-му класі, та додавання і віднімання двоцифрових чисел з переходом через розряд тепер є предметом вивчення у 2-му класі. Письмове додавання і віднімання чисел у межах 100 відсутнє.
Розглядаються прийоми додавання й віднімання: способом округлення.Сполучний закон додавання.
Формування прийомів обчислення у різних концентрах є основою для оволодіння учнями обчислювальними навичками, що передбачено вимогами до рівня навчальних досягнень учнів.
Додавання і віднімання, а потім множення і ділення, вивчаються одночасно, що реалізує принцип укрупнення дидактичних одиниць у навчанні математики. Вводиться перевірка правильності виконання дії.
Вивчення таблиць додавання й віднімання без переходу та з переходом через десяток, таблиць множення і ділення пов’язується з опануванням учнями знань про зміну результату арифметичної дії залежно від зміни одного з компонентів.
Визначення видів простих та складених задач для кожного року навчання, виокремлення підрозділу «Загальні прийоми розв’язування задач» спрямовано на формування в учнів не лише вміння розв’язувати окремі види задач, а й загального підходу – універсального вміння розв’язувати будь-які задачі, передбачені програмою.
У програмі реалізовано принцип дидактичних «ножиць» - даємо матеріал по максимуму, а вимагаємо по мінімуму. Забезпечується можливість розширення змісту навчання за рахунок додаткових тем програми.
- Шляхи реалізації математичної освітньої галузі в 2 класі.
У сучасних умовах підвищеної уваги до вивчення систематичного шкільного курсу математики істотного значення набуває формування мотиваційної складової/мотивації до навчально-освітньої діяльності; розвитку та вдосконалення форм організації освітнього процесу щодо пізнання математичних фактів, залежностей, закономірностей, підвищення інтересу учнів до практичного використання математичних висновків, їх теоретичного, функціонального спрямування тощо. Фундамент цих критеріїв закладається в початкових класах, коли створюється база інформативної, діяльнісної/процесуальної, когнітивної процедури усвідомлення суті математики як форми реального та об’єктивного відображення і пізнання нового в навколишньому світі.
Рекомендується при ознайомленні з новими поняттями, новими фактами і залежностями в математиці проводити актуалізацію здобутих знань, інформації, навичок учнів, та використовувати проблемні запитання, які стимулюватимуть дітей до роздумів, до пошуку власних ідей, до бажання аргументувати, відстоювати свої позиції, думки, дії.
Оскільки математика є «універсальною» наукою, що розкриває сутність різних освітніх спрямувань/галузей, забезпечує інтегрований підхід при ознайомленні з певним математичним поняттям на реальних прикладах з життя, з об’єктами, що нас оточують, то для реалізації вимог освітньої математичної галузі типової програми, досягнення учнями очікуваних результатів навчання рекомендується систематично використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, практично-дійову інтеграцію з темами, розділами інших освітніх галузей, та пропонованими темами навчальних тижнів. Інтеграція має бути природньою, логічною, дидактично і практично виправданою.
Завдання освітньої математичної галузі реалізуються через вивчення окремого навчального предмета «Математика» та включення програмового змісту з математики в інтегрований курс «Я досліджую світ», в інші освітні галузі як інструмент дослідження, порівняння, передбачення, обчислення, пізнання об’єктів за певними величинами, обгрунтування, опис подій в історичному ракурсі, залежностей між предметами/об’єктами природи, Всесвіту тощо. При розподіліпрограмовогозмістунавчальногоматеріалуміжокремим предметом та інтегрованим курсом пропонується для інтегрованого курсу обирати теми, щопередбачаютьвиконання практично-зорієнтованихзавдань на застосуваннявивченогоматеріалурізнихзмістовихліній. Водночас, звертаюувагу, щоматеріалзмістовихліній «Вимірювання величин», «Просторовівідношення», «Геометричніфігури» може бути використаний на уроках інтегрованого курсу і як новий з метою ознайомлення з ним учнів, і в подальшомувикористовуватися на уроках математики.
Розв’язування проблем математичногозмісту, втомучислі і сюжетнізадачі, реалізуєтьсянаскрізно у всіхзмістовихлініях. Дослідження та описматематичнихфактів, відношень і закономірностей, щозакладені в них, реалізуютьпотенціалматематичноїгалузі для формуваннявучнів здатностілогічномислити, узагальнювати, робитивисновки, застосовуватинабутізнання, навички длярозв’язаннянавчальних і практичнихзавдань, задач, формувати, розвивати та вдосконалювати/збагачуватисвідоме математичногомовлення.
Вправи та завдання до них, що пропонують підручники за чинною програмою, слід доповнювати аналогічними, подібними завданнями, які охоплюють безпосередню діяльність конкретного учня/конкретної учениці в класі, в школі, вдома (в сім’ї, родині), на дозвіллі тощо. Така практична діяльність якнайкраще формує мотивацію, приносить моральне та інтелектуальне задоволення дитині, і що, звісно, формує й розвиває її математичні компетентності.
Враховуючи вікові особливості другокласників та з метою усвідомленого, зацікавленого сприйняття змісту навчального матеріалу доцільно на освітніх заняттях практикувати дії з лічильним матеріалом (у тому числі геометричними фігурами), предметними та схематичними ілюстраціями тощо. З цією метою вчитель/учителька може використовувати готові дидактичні засоби навчання для логіко-математичних видів діяльності, та виготовлені самостійно учнями (для створення яких варто проводити вимірювання, співставляннята порівняння їх за певними ознаками (за кількістю, розмірами, розміщенням, кольором, формою, призначенням, матеріалом тощо).
При вивченні початкового курсу математики особливуувагуварто приділятизбагаченню та розвиткуматематичногомовленнядітей. Правильневикористанняматематичнихтермінів є лакмусом свідомогозасвоєння, розуміннясутіматематичногопоняття. Для цьогопропонуєтьсяпояснюватипоходженняназвипоняття, йогоетимологію. Цікавою формою роботи з застосування нового термінуможе бути пропозиціядібратисинонімичиантоніми (без вживанняїхназв) до нього, «творчалабораторія» з придумуванням «своїх» назв. Вважаєтьсянеприпустимимвимагативідучнівзавчанняструктуриречення для формулюваннявідповіді. Слідвчитиучнів, що в кожнійвідповідімає бути використаначастиназапитання. У підручниках, навчальнихпосібникахформулюваннязавдання на обчисленнядаєтьсяпо-різному (обчисли, виконайобчислення, знайтизначеннявиразу, обчисливираз, виконайдію (дії) тощо). Церозширюєдіапазонмовлення, показуєусвідомленняпроцесудії для досягнення мети – знайти результат.
Для формування вмінь аналізувати, виділяти істотнє, головне, тобто те, що вказує на зв’язок і взаємозалежність між даними величинами, оцінювати інформацію та використовувати її в практичних ситуаціях, математичних формулюваннях, критично мислити пропонується при розв’язанні будь-якої математичної, навчальної чи життєвої проблеми використовувати графічну інтерпретацію: малюнки, світлини, схеми, схематичні рисунки, графи, діаграми, предметну демонстрацію тощо.
Використана література:
- Математика : підруч. для 2 кл. закл. загал. серед. освіти / Ольга Гісь, Ірина Філяк. – Харків : Вид-во «Ранок», 2019. – 224 с. : іл.
- Математика : підруч. для 1 кл. закл. загал. серед. освіти / Ольга Гісь, Ірина Філяк. – Харків : Вид-во «Ранок», 2018.. – 224 с.: іл.
- Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році ( лист №1/11-5966 від 01.07.2019)
- Типоваосвітняпрограма, розробленапідкерівництвомШияна Р. Б. 1-2 клас
- Презентація
|