«Способи активізації пізнавальної діяльності школярів та

створення сприятливого освітнього середовища для розвитку здібностей

обдарованих учнів»

Підготувала

Вчитель початкових класів

Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №5

ім. В.І. Чуйкова

Крижановська Ольга Вячеславівна

ВСТУП

Сучасна психологія і педагогіка доводять, що в процесі навчання учень не просто сприймає, усвідомлює, запам'ятовує, а й виконує складну систему розумових дій, спрямованих на засвоєння знань.

Основна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини, в тому числі і учнів, розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує вчитель, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів повинна будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення. У процесі навчання учень здійснює різні дії, в яких виступають основні психічні процеси: відчуття, сприймання, уява, мислення, пам'ять та ін.

Активізація пізнавальної діяльності учнів тісно пов'язана з активізацією їх мислення. У мисленні школярів виділяється три рівні: рівень розуміння, рівень логічного мислення і рівень творчого мислення.

Розуміння - це аналітико-синтетична діяльність, яка спрямована на засвоєння готовоїінформації, що повідомляється вчителем чи черпається з книжки. Вчитель повідомляє нові факти, аналізує результати дослідів, виконує розумові операції (аналіз, синтез, абстракція, узагальнення) та застосовує прийоми розумової діяльності (порівняння, класифікація, означення). Учні слідкують за ходом мислення вчителя, за логічністю і несуперечливістю доведень. Це вимагає від учнів певних розумових зусиль, певної аналітико-синтетичної діяльності.

Під логічним мисленням розуміють процес самостійного розв'язання пізнавальних задач. Логічне мислення, як і розуміння, теж є аналітико-синтетичною діяльністю, але між ними є суттєва відмінність за джерелом, дидактичною функцією і суб'єктивним переживанням. У процесі логічного мислення учень сам приходить до нових висновків, тоді як суть розуміння полягає в пізнаванні, усвідомленні і фіксації того, що сприймається і засвоюється. Логічне мислення розвивається під час евристичних бесід і лабораторних робіт, виконання логіко-пошукових завдань, застосування деяких прийомів роботи з підручником, розв'язуванні задач тощо.

Рівень творчого мислення формується при виконанні творчих завдань. Творчими завданнями у навчальному процесі вважають такі завдання, принцип виконання яких учням не вказується і в явному вигляді їм невідомий. За сучасними поглядами творче мислення здійснюється у три етапи. Перший етап характеризується виникненням проблемної ситуації, її попереднім аналізом і формулюванням проблеми. Другий етап - це етап пошуку розв'язку проблеми. На третьому етапі знайдений принцип розв'язку реалізується і здійснюється його перевірка.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Під час роботи з учнями 3 класів на уроках української мови можна використовувати наступні ігри.

1. «Ланцюжок іменників»

Під час ранкової зустрічі учні, сидячи в колі, мають побажати один одному приємне, зарядити позитивом, підняти настрій, використовуючи лише один іменник, але при цьому кожна наступна дитина повинна повторити всі попередні, які були сказані до цього.

Таким чином в учнів буде розвиватись увага, пам`ять, збагачуватись словниковий запас.

Здобувачі освіти із задоволенням беруть участь в таких вправах. Обдаровані діти демонструють вміння не повторювати сказані іменники.

2. «Літературне доміно»

Всім відома гра «Доміно» набуває нового змісту завдяки літературним творам, віршам, казкам чи прислів`ям, які діти вивчають на уроках літературного читання та української мови.

Найкраще проводити цю гру в групах. Дітям роздаються роздруковані картонні муляжі прямокутників «Доміно» на яких, замість звичних крапок, написані склади, буквосполучення, слова. Дітям пропонується розкласти деталі в правильній послідовності, аби утворився рядок з вірша, раніше ними вивченим. Таким чином учні демонструють вміння запам`ятовувати вірші та орієнтуватись в деформованому тексті.

(Додаток 1)

3. «Хто більше?»

Гра використовується на уроках української мови під час вивчення теми «Речення» та «Прикметники».

Діти утворюють групи, кожній з яких роздається картка з непоширеним реченням. Речення потрібно доповнити прикметниками. Перемагає та команда, яка використовує найбільше прикметників.

(додаток 2)