Відділ освіти Уманської міської ради

Методичний кабінет

Системний та компетентістний підхід до організації науково-методичного забезпечення роботи з творчо обдарованими дітьми у світлі нового Державного стандарту початкової загальної освіти

Підготувала:

вчитель початкових класів,

спеціаліст вищої категорії

Уманської загальноосвітньої школи

 І-ІІІ ступенів №14  Баранюк В.В.

Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах. 

Водночас нинішній рівень освіти в Україні не дає їй змоги  повною мірою виконувати функцію ключового ресурсу соціально­ економічного розвитку держави і підвищення добробуту громадян.  Залишається низькою престижність освіти і науки в суспільстві. Не повністю задовольняє потреби населення мережа дошкільних  і позашкільних навчальних закладів, стан їх навчально­матеріальної  бази тощо.

Саме тому Постановою Кабінету Міністрів України від  20.04.2011 року було затверджено новий Державний стандарт початкової загальної освіти. Цей Державний стандарт, розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, що навчально­виховний процес в школі буде  «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих  можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує  особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення,  швидко адаптуватися до змін».

Таким чином, необхідність переорієнтації акцентів в освіті призводить до осмислення необхідності змінити характер  навчального процесу та способів діяльності учнів.

Основний закон усіх змін у житті – творчість. З точки зору гуманістичної психології, кожна людина – унікальна, неповторна особистість. Як стверджують  дослідники, лише 2 % людей надзвичайно й 15-20% людей  помірно талановиті від народження, завдяки спадковості. А  талант, як відомо, є основою творчого мислення. Проте, на думку С. Шацького, зачатки творчої сили є майже в усіх людей, потрібно лише створити сприятливі умови для їхнього розвитку.

Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні є формування освіченої, творчої особистості.

Вище поставлені завдання можна реалізувати комплексно:

1. розгледіти кожну   дитину як творчо обдаровану,   
2. у дусі вимог нового часу виховувати нового творчого вчителя,
3. активно залучати сім’ю до виховання нової особистості.

Раннє виявлення, навчання і виховання обдарованих і талановитих дітей складає одну з головних задач удосконалення системи освіти.

У наших освітніх закладах у першу чергу оцінюються інте­лектуальні, музичні, художні й рухові здібності. Решту ж дітей автоматично зараховують до «нездібних». Насправді ж здібностей набагато більше, і вони можуть проявлятися по-різному. Часто трапляється розходження між загальними та спе­ціальними здібностями. А учень, котрий не має жодних успіхів з більшості навчальних дисциплін, може іноді виявитися напрочуд обдарованим. Творчі (обдаровані) змалку завдають чимало клопоту бать­кам і педагогам, які з ними працюють: мають безліч запитань, реалізують свої численні фантазії та здійснюють експерименти, що не завжди добре закінчуються для навколишніх і для них са­мих. Дорослі часто «пригнічують талант», «усереднюючи» його. Таким чином, юне обдарування у майбутньому стане пересічним прагматиком.

Нерідко творче мислення обдарованої дитини розглядається як відхилення від норми або негативізм. Експерименти, проведені в багатьох країнах світу, переконливо засвідчили, наскільки складно перебудувати систему освіти, змінювати ставлення педагога до обдарованої дитини, знімати бар’єри, що блокують її таланти.

Виявлення обдарованих і талановитих дітей - це тривалий процес.

Для оцінки соціального розвитку дитини, творчих здібностей, інтелекту практичні психологи пропонують використовувати різні психодіагностичні методи, що доповнюються відомостями батьків, даними спостережень за дитиною. 

Існує багато методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану дитину з креативністю її мислення. 

Зокрема: 

• Методика Векслера допоможе визначити рівень інтелектуальних здібностей. 
• Методика Кетелла допоможе оцінити інтелектуальні можливості дитини. 
• Методика Айзенка допоможе визначити рівень інтелекту. 
• Методика "Неіснуюча тварина" допоможе визначити, наскільки в дитини розвинена творча уява, оригінальність мислення, емоційний стан. 
• Методика "Прогресивні матриці Равена" допоможе визначити рівень аналітико-синтетичних умінь. 
• Анкета з визначення здібностей учнів за методикою американських вчених Хаана і Кафа допоможе визначити на основі співставлення з інтересами одноліток особливості спрямованості даної особистості. 

У результаті досліджень науковцями виділено такі характерні особливості обдарованих дітей: 

• часто "перескакують" через послідовні етапи свого розвитку; 
• у них чудова пам'ять, яка базується на ранньому мовленні; 
• у ранньому віці здатні простежити причинно-наслідкові зв'язки, робити правильні висновки;
• не можуть терпіти коли їм нав'язують готову відповідь;
• рано починають класифікувати інформацію, що надходить до них; 
• із задоволенням захоплюються колекціонуванням, при цьому їхня мета - не приведення колекції в ідеальний порядок, а її реорганізація, систематизація на нових підставах; 
• мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники чи енциклопедії, придумують нові слова і поняття; 
• можуть займатися кількома справами одразу, наприклад, стежити за декількома подіями, що відбуваються навколо них; 
• дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять жодних обмежень своїх досліджень; 
• можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються" у своє заняття, якщо воно їм цікаве; 
• мають розвинене почуття гумору; 
• постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу й у вирішенні деяких із них домагаються успіху; 
• відрізняються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно; 
• часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію; 
• мають надто розвинуте почуття справедливості;
• для них характерні перебільшені страхи, оскільки вони здатні уявити собі безліч небезпечних наслідків подій;
• вони надзвичайно чутливі до немовних виявів почуттів, емоцій людей, які їх оточують;
• чудово володіють екстрасенсорними здібностями;
• вони негативно оцінюють себе;більшість обдарованих дітей спить менше від своїх однолітків, вони раніше відмовляються від денного сну;
• їм бракує емоційного балансу, вони часто нетерплячі та поривчасті. 

Доктор психологічних наук Н. С. Лейтес виділяє три категорії обдарованих дітей:

1. учні з ранньою розумовою реалізацією;
2. учні з прискореним розумовим розвитком;
3. учні з окремими ознаками нестандартних здібностей.

Розвиток творчих здібностей слід розпочинати з ранніх років, використовуючи наявний нахил дитини до праці, саме цей нахил, на думку Н. Лейтеса, є ознакою дитячої обдарованості.

Науковцями-психологами виділяються такі сфери обдарованості дітей

1.        Інтелектуальна сфера

Обдарована дитина вирізняється гарною пам'яттю. мисленням, допитливістю, добре розв'язує різні задачі, зв'язно викладає свої думки, може мати здібності до практичного застосування знань.

2.        Сфера академічних досягнень

Це успіхи дитини з читання, математики, природознавства та інших навчальних предметів.

3.        Творчість (креативність)

Дитина дуже допитлива, виявляє незалежність і оригінальність мислення, висловлює оригінальні ідеї.

4.       Спілкування

Добре пристосовується до нових ситуацій, легко спілкується з дорослими та дітьми, виявляє лідерство в іграх і заняттях з дітьми. Ініціативна, бере на себе відповідальність за свої дії.

5.       Сфера художньої діяльності

Дитина виявляє великий інтерес до візуальної інформації, захоплюється художніми заняттями, її роботи вирізняються оригінальністю. Виявляє інтерес до музики, легко відтворює мелодію, із задоволенням співає, намагається створювати музику.

6.       Рухова сфера

Тонка і точна моторика, чітка зорово-моторна координація, широкий діапазон рухів, добре володіє тілом, високий рівень розвитку основних рухових навичок.

Проблема обдарованості на сьогодні стає все більш актуальною. Це насамперед пов’язано з потребою суспільства в неординарній  творчій особистості. Невизначеність сучасного навколишнього середовища вимагає не тільки високої активності людини, але й її уміння, здатності нестандартно поводитися.  Однак недостатній психологічний рівень підготовки педагогів для роботи з дітьми, що виявляють нестандартність у поводженні і мисленні, призводить до неадекватної оцінки їхніх особистісних якостей і всієї їхньої діяльності.

Духовне і національне відродження школи, ефективність формування і розвитку творчої особистості кожної дитини значною мірою залежить від професійної компетентності учителя, рівня його освіти та загальної культури, здатності до творчої діяльності та спілкування. Тільки творчий учитель може самостійно долати недоліки у навчально-виховному процесі, що гальмують реальний процес оновлення шкільної справи. Саме тому підготовка вчителя до творчої професійної діяльності набуває особливого значення.

Недаремно кажуть: « Обдарована дитина сама собі допоможе, якщо вчитель творчий, а навчальний процес цікавий, різнобічний, результативний». 

Тільки творчий учитель, творча особистість може навчити й виховати творчу особистість учня.

Для творчого вчителя є  характерним наявність таких особистісних якостей:

Ø Розвинутої творчої уяви, фантазії, кмітливості, винахідливості, вміння передбачувати тощо.

Ø Уміння цілеспрямовано генерувати нові нестандартні ідеї з використанням інтелектуальних інструментів і механізмів самореалізації.

Ø Ставлення до влас­ної педагогічної діяльності як до творчої по суті.

Ø Наявність стійкої системи знань, що розкривають суть, структуру і види інноваційної педагогічної діяльності.

Ø Психолого-педагогічні знання про освоєння і впровадження інноваційних процесів у систему освіти.

Ø Постійне самовдосконалення, пошук неординарних ме­тодів в організації навчального процесу, освоєння і застосування інновацій­них засобів та методів навчання.

• Інтегральне поєднання у на­вчальній діяльності традиційного, проблемно-пошукового та програ­мованого навчання, що дозволяє активізувати творчий потенціал учня на уроці.
• Надання можливості учневі відчути себе успішною, неповтор­ною індивідуальністю за рахунок розкриття вчителем творчого потенціалу учня, формування уміння діяти в не­стандартній, незнайомій ситуації.

Педагогічна діяльність учителя наближається у своїх творчих про­явах до акторської діяльності, маючи при цьому свої особливості. Структура педагогічного артистизму визначається з двох компо­нентів:

1) внутрішній артистизм – загальна і емоційна культура педа­гога, яка складається з психолого-педагогічної зіркості, культури слів й емоційного стану, внутрішнього настрою та настрою на творчість, впевненості у собі; безпосередність і свобода; чарівність; гра уяви, фанта­зування, імпровізація; елегантність; асоціативне мислення; несподівано яскраві кроки в сценарії уроку; уміння володіти собою в умовах публічності та ін.;

2) зовнішній артистизм – пере­дача свого емоційного ставлення до діяльності, уміння самопрезентації.

Учителі початкових класів мають виявляти творчу ініціативу у пошуках нових форм і методів роботи, які відповідають завданням сучасної освіти – формувати творчу особистість школяра.

Як же розвивати творчі здібності молодших школярів?

Рекомендуємо:

• Підхоплювати думки учнів, оцінюючи їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість, інтерес до нового. 
• Стимулювати і підтримувати ініціативу учнів, самостійність. 
• Створювати проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
• Розвивати критичне сприйняття дійсності.
• Вчити доводити починання до логічного завершення. 
• Надавати можливість виконувати більше навчальних завдань з обов'язковим підвищенням їх складності (при цьому має бути витриманий оптимальний обсяг додаткової роботи, щоб уникнути перевантаження). 
• Використовувати творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих занять, свят. 
• Під час опрацювання програмового матеріалу залучати до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створювати розвиваючі ситуації. 
• Активно залучати до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках. 
• Впливати особистим прикладом. 
• Пам'ятати, що "своєчасно знайти, виховати й розвинути задатки і здібності у своїх вихованців, своєчасно розпізнати в кожному його покликання - це завдання стає тепер найголовнішим у системі навчально-виховного процесу" (В.О. Сухомлинський). 

 Отже, при плануванні роботи з обдарованими дітьми можна порекомендувати такий перелік орієнтованих заходів: 

1. Створення інформаційного банку даних обдарованих дітей із різних напрямів діяльності. 

2. Систематизація матеріалів періодичних видань із проблеми дитячої обдарованості. 

3. Проведення проблемно-тематичних семінарів із метою систематичного підвищення майстерності вчителів, які працюють з обдарованими дітьми. 

4. Створення авторських програм та методичних розробок, спрямованих на виявлення та розвиток обдарованих дітей молодшого шкільного віку. 

5. Організація постійно діючого консультпункту для вчителів початкових класів із залученням науковців, лікарів, психологів, методистів районних (міських) відділів освіти. 

6. Залучення до роботи з обдарованими дітьми вчителів, які мають педагогічні звання "вчитель-методист", "старший вчитель". 

7. Створення банку педагогічного досвіду щодо роботи з обдарованими дітьми. 

8. Організація і проведення шкільних, районних (міських), олімпіад із базових дисциплін / українська мова, читання, математика, образотворче мистецтво, з курсу "Я і Україна"/. 

9. Формування груп для індивідуального сумісного навчання обдарованих дітей на базі однієї паралелі (3-4 кл.) з урахуванням рівня здібностей та сфери обдарованості, запитів кожної дитини. 

10. Підготовка до друку матеріалів із досвіду роботи, рекомендацій учителів, які працюють з обдарованими дітьми. 

11. Організація та проведення творчих звітів педагогів за результатами роботи з обдарованими дітьми на індивідуальних заняттях, гуртках, студіях. 

12. Забезпечення до участі обдарованих дітей у міських, районних, обласних творчих конкурсах. 

13. Здійснення моніторингу стану здоров'я обдарованих дітей. 

14. Розробка системи матеріального та морального заохочення обдарованих учнів та вчителів, які працюють з ними. 

15. Розгляд питань організації роботи з обдарованими дітьми та визначення подальших напрямів роботи на засіданнях шкільних, районних (міських) методичних об'єднань учителів, педагогічних радах, нарадах при директору. 

Для реалізації державної освітньої політики, спрямованої  на розвиток творчої особистості учня, методичними службами області розроблено науково-методичне забезпечення  роботи учителя початкових класів.

• під час курсової підготовки пропонується тематика занять:  «Особливості впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти в школі І ступеня»; «Формування ключових компетентностей молодших школярів»; «Особливості проведення уроків фізичної культури за новими програмами»; «Особливості навчання грамоти і письма відповідно нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти»; «Формування природознавчої предметної компетентності. Особливості проведення уроків природознавства за новим Держстандартом»; «Особливості роботи з батьками першокласників»; «Забезпечення рухового режиму молодшого школяра під час уроків та перерв»; «Особливості оцінювання учнів початкових класів за новим Держстандартом»; «Аналіз програм та підручників для учнів 1-го і 2-го класу»; «Використання здоров’язбережувальних технологій на уроках початкової школи» та ін.);
• участі у тренінгах з підготовки до впровадження нових предметів, зокрема - предмета «Основи здоров’я»,
• оволодіння новими методами, початкової освіти та навчання на експрес-курсах «Сходинки до інформатики»);

- обговорення актуальних питань  упровадження Державного стандарту початкової загальної освіти у ході обласних науково-практичних конференцій, семінарів, методичних оперативних нарад;

- участі в Інтернет-семінарах  «Особливості організації навчально-виховного процесу з першокласниками в умовах упровадження Державного стандарту початкової загальної освіти»  ( 2012 р.) та «Організація різних видів діяльності учнів початкових класів під час викладання курсу «Природознавство» згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти» (2013 р.);

- зустрічі з авторами підручників і посібників для 1 класу;

Вчителям початкових класів стане у  нагоді   інформаційно-методичний посібник «Нові вимоги нового часу» (укладачі Гаряча С.А., Добровольська Л.Н.), який містить теоретико-методичні та інформаційні матеріали, що допоможуть педагогам якісно впроваджувати новий Державний стандарт початкової загальної освіти.

Вчителям початкових класів потрібно обирати ті педагогічні технології, методи та засоби навчання, які мають найбільше можливостей  для розвитку творчого мислення молодших школярів. Саме застосування інновацій передбачає докорінні зміни існуючих стереотипів організації навчального процесу, його змісту. Виникає потреба у розвитку творчої ініціативи учителів, у пошуках нових форм і методів роботи.

Тому на кожному уроці  вчителем повинні ставитися  такі завдання: 

-         запалити в дитячому серці вогник допитливості;

-         збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

-         розвивати різні види пам'яті;

-         розвивати уяву і фантазію;

-         розвивати увагу, спостережливість;

-         формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

-         пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

-         розвивати творче мислення;

Але творчість не приходить до дітей лише з натхненням, їй треба вчити. Не для того, щоб виростити юних поетів, художників, вчених, а щоб добрішим, благороднішим стало кожне дитяче серце.

Окремо хочеться зупинитися на важливості сім’ї для повноцінного розвитку дитини. Адже сім’я завжди була і залишається природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної і емоційної підтримки, необхідної для розвитку її членів, особливо дітей та підлітків, засобом збереження і передачі культурних цінностей від покоління до покоління. Першовідкривачами обдарованості дітей є батьки. Вони виконують найголовнішу роль у становленні й розвитку не тільки обдарованості дитини, а і її особистості.

Але іноді батьки не зауважують обдарованості своїх дітей або опираються прирахуванню своїх дітей до обдарованих («Я не хочу, щоб моя дитина була обдарованою, нехай вона краще буде нормальною»), починають надмірно «експлуатувати» здатності дитини та поміщають її у штучні умови (наприклад, позбавляють можливості спілкуватися з однолітками).

        Усе це лягає додатковим вантажем на плечі дитини, адже в якийсь момент вона сама відкриває свою обдарованість і розуміє, що чимось відрізняється від інших.

       Дуже важливо в цей момент підтримати дитину, показати, що її особливість - це нормально, що вона має на це право і, звичайно, що поза залежністю від того, чи буде вона виявляти свої таланти надалі чи ні, усе одно її люблять (про важливість позиції батьків, взаємини в родині та їхній вплив на подальше життя дитини написана безліч книг, психологічних і художніх).

       Батьківське відкриття обдарованості власної дитини повинно народжувати радісне очікування й готовність вирішувати пов'язані з цим проблеми. Задача полягає в тому, щоби вчасно знайти вірний момент, правильні слова та приклади для дитини, щоб вона мала здорове самосприйняття, тому що уявлення про саму себе - це багато в чому кристалізація того, як на нас реагують інші люди.

              Отже, батькам необхідно:

• приймати дітей такими, які вони є, а не розглядати їх як носіїв талантів;
• спиратись на власні сили й дозволяти дитині самій шукати вихід зі сформованої ситуації, вирішувати кожну задачу, яка їй під силу, навіть якщо самі можуть робити це краще та швидше;
• не тиснути на дитину в її шкільних справах, але завжди бути готовими прийти на допомогу в разі потреби;
• точно розраховувати момент і ступінь реакції на потребі дитини (якщо дитина поставила запитання, то не піддаватися спокусі розповісти про предмет усе, що вони знають самі, а тільки дати відповідь).
• Єдність сім’ї і школи відіграє важливу роль у вирішенні завдань всебічного розвитку особистості та у вихованні школяра.

Організація повноцінної взаємодії педагогів і батьків є сьогодні одним з найважливіших завдань, що стоять перед колективами шкільних закладів.

Використані джерела

1. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі / Автори-упорядники: О. В. Лесіна, В. П. Телячук. – Х.: Вид. група «Основа»
2. Баб'як С.Я. Розвиток творчого мислення молодших школярів у процесі навчання. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://bibliofond.ru/view.aspx
3. Добровольська Л.Н., Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у початковій школі у 2013-2014 н.р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: oipopp.ed-sp.net/metod/1605/1605_1.doc‎
4. Нові орієнтири початкової школи. Укладачі: Гаряча С. А., Добровольська Л.Н. // [Електронний ресурс] – Режим доступу:  for-teachers.at.ua/posibnik-1-klas.doc

Презентація знаходиться за посиланням: