Доповідь на тему: «Сутність теорії і завдання екологічного виховання, способи його здійснення в умовах ГПД »

Підготувала: Бондар В.В.,

вихователь ГПД ІІ кв. категорії

НВК-міської гімназії

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення повітря, водоймищ, ерозія ґрунтів і вирубування лісів у багатьох місцях досягли критичного рівня. Екологічна криза вимагає інтенсивного екологічного виховання підростаючого покоління зокрема і населення загалом. Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток екологічної культури особистості. Система екологічного виховання передбачає формування умінь аналізувати явища природи, бережливого ставлення до її багатств як надзвичайно важливого середовища існування людини.

Завдання і зміст екологічного виховання

Основними завданнями екологічного виховання є нагромадження в дитини екологічних знань, виховання любові до природи, прагнення берегти і примножувати її багатства та формування вмінь і навичок природоохоронної діяльності. Зміст екологічного виховання передбачає розкриття сутності світу природи — середовища існування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Індивід має вміти осмислювати екологічні явища і розумно взаємодіяти з природою. Естетичний підхід до природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. «Дітей, що не вміють ще ходити, — вважав Г. Ващенко, — треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи».Першооснови екологічного мислення закладаються в сім'ї, яка покликана прищепити дітям систему екологічних цінностей, норм поведінки у природному середовищі.У тісному взаємозв'язку із сім'єю має працювати і школа. Її завдання — через казки, міфи, ігри розвивати пізнавальні здібності дітей, знайомити їх з елементарними зв'язками живої і неживої природи, впливом людини на природне середовище, завдяки чому в дитини формуватиметься потреба у спілкуванні з природою.Розпочате в молодшому шкільному віці екологічне виховання триває на всіх етапах навчання у школі. Кожен із них має свою мету, завдання, відповідну віковим особливостям школярів методику.На першому етапі (молодші школярі) школа забезпечує комплексне вивчення природи і розкриття учням її багатогранних аспектів: естетичного, санітарно-гігієнічного, екологічного, економічного. Діти мають зрозуміти також залежність якості життя і здоров'я від стану довкілля, прагнути поліпшувати його.Шкільний етап екологічного виховання є базою для подальшого поглиблення екологічної освіти. Екологічне виховання має сформувати екологічну культуру людини, для якої характерні різнобічні, глибокі знання про навколишнє середовище (природне і соціальне); екологічний стиль мислення, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров'я; наявність умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому рівні); безпосередня участь у природоохоронній роботі, а також здатність передбачати можливі негативні наслідки природо-перетворювальної діяльності людини.

Умови ефективності екологічного виховання.Шляхами підвищення екологічної культури й ефективності екологічного виховання є:— розроблення орієнтовного змісту неперервної екологічної освіти для всіх вікових категорій підростаючого покоління, збільшення ваги екологічних питань як у рамках певних предметів, так і за допомогою налагодження внутрі- та міжпредметних зв'язків;— створення в закладах освіти відповідної навчально-матеріальної бази: куточків охорони природи, живих куточків та ін.;— удосконалення форм і методів екологічного виховання, активне залучення вихованців до природоохоронної роботи;— формування мотивів відповідального ставлення до природи, прагнення глибше пізнати її, примножувати її багатства.

Цінуй , людино, доброту природи,

Все, що дарує вона нам:

Тож бережи її ліси, поля, повітря, води –

То вічний і святий, величний храм!

Одним з найважливіших завдань у роботі з дітьми у групі продовженого дня є турбота про їхнє здоров'я. Саме школа покликана піклуватися про стан здоров’я учнів. Учителі, вихователі груп продовженого дня повинні організовувати й заохочувати спортивну і виховну діяльність дітей, піклуватися про їхній фізичний розвиток, про духовне збагачення.

За певний проміжок часу моєї роботи вихователем групи продовженого дня, я використовую  методи виховної діяльності в ГПД в контексті роботи над проблемою екологічного виховання в умовах школи культури здоров'я.

Проблема екологічного виховання є на сьогодні вкрай актуальною. Слово «екологія» та його похідні міцно увійшли до нашого щоденного словника. Звісно, «екологічне виховання» - це виховання любові до природи. Дійсно це складова частина такого виховання, але не рідко прийоми, за допомогою яких виховують таку любов, дуже сумнівні. Наприклад, із цією метою тримають у неволі диких тварин або без належного догляду – морських свинок і хом’ячків, які страждають на очах у дітей. І діти звикають не помічати їх страждань.

Часто, з виховною метою, під час прогулянок дітям пропонують збирати квіти або ловити метеликів, бабок та інших комах. Такі заняття стають постійною літньою забавкою для дітей.

Таким чином, подібні виховні заходи вчать дітей не любити, а знищувати живе, причому досить жорстоко. Тому часто порушується суть екологічного виховання.

Екологічне виховання - складова частина етичного виховання, тому під екологічним вихованням розуміється єдність екологічної свідомості та поведінки, гармонії з природою.

Екологічна поведінка складається з окремих вчинків (сукупності етапів, конкретних дій, умінь і навичок) і ставлення людини до вчинків, що впливають на мету і мотиви особистості.

Сутність екологічного виховання має дві сторони:

• екологічна свідомість;
• екологічна поведінка.

Екологічна поведінка формується з роками, і не стільки на уроці, скільки у позакласній і позашкільній діяльності.

Серед великої кількості різноманітних заходів у групі продовженого дня, одним із найефективніших методів екологічного виховання є екологічні ігри. Школою підготовки дітей до життя В.О.Сухомлинський називає гру: «Гра має важливе значення, яке в дорослого має діяльність, робота. Яка дитина в грі, такою з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте». В.О. Сухомлинський підкреслював, що гра має виховувати якості майбутнього працівника й громадянина. У грі найповніше проявляється індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. «Гра - творчість, гра - праця. Праця - шлях дітей до пізнання світу

Під час проведення ігор у дітей формується турботливе ставлення до природи. Ігри та вікторини екологічної тематики стимулюють інтерес учнів до проблем навколишнього середовища і надають їм яскравого емоційного забарвлення. діяльності, почуватися частинкою природи, Землі та Всесвіту.

Ігрова діяльність має особливо важливе значення в період найбільш активного формування характеру – в дитячі та юнацькі роки. Граючись, діти засвоюють життєво – необхідні рухові навички і вміння, у них виробляється сміливість, воля, кмітливість, швидкість. У цей період ігровий метод посідає провідне місце, набуває характеру універсального методу фізичного виховання.

Головна мета екологічних ігор: розвинути потребу в спілкуванні з природою, опанувати норми екологічної грамотної поведінки, усвідомити багатогранну цінність природи, сформувати потребу в природоохоронній

Простір для екологічного виховання у ГПД можна використовувати не лише у іграх, а й на клубні годині де забезпечують й інші види діяльності: проведення фенологічних спостережень, аплікації з соломки, гербарного матеріалу, читання тематичних віршів, казок, творів, проведення виставки – конкурсу малюнків, виробів з природного матеріалу, роботи з пластиліну та інші види прикладного мистецтва, виготовлення панно із плодів і насіння, сувенірів, книжок – альбомів. Наприклад :«Птахи нашого краю», «Наші дикі друзі», «Рідкісні рослини і тварини», «Осінь - чарівниця», «Весна - красуня», «Природа – наш дім», «Свято птахів», конкурси загадок, народних прислів’їв і приказок про природу, природу і людину.

Такі заняття дітям допомагають розширити функціональні можливості, допомагають оздоровленню організму, сприяють виробленню координації в діяльності нервової системи, її заспокоєнні, покращують кровообіг, зосереджують їх бажання до здорового способу життя.

Також у ГПД не мала увага приділяється виховній діяльності. Проводяться виховні заходи, різноманітні конкурси, бесіди, діти виконують своїми руками поробки, анкетування : «У гості до емоцій», «Моя сім'я », конкурси малюнків, спортивні змагання, проводяться тренінги, перечитується незліченна кількість художніх книг.

Кожна добра справа – це маленьке зернятко, що засівається у велику ниву добра.

І якщо на соціальній золотокосій ниві проростуть ці насінини, з часом із неї  збереться  багатий  урожай.