Коваль Людмила Миколаївна,

вчитель початкових класів,

НВК «Уманська міська гімназія –

школа естетичного виховання» Уманської міської ради

Черкаської області

Технологічні підходи до проектування уроку

(Моделювання сучасного уроку за таксономією Блума)

«Діти прагнуть до шкільного життя зовсім не для того, щоб продовжити там свої ігри, а для того, щоб утвердитися у своєму дорослішанні»

Ш. О. Амонашвілі

Різкі зміни, які спостерігаються в суспільстві, впливають на школу, на учителя, на учня. Завдання перед педагогом набувають нового змісту, зокрема – створити оптимальні умови для навчання і розвитку особистості, здатної продукувати оригінальні ідеї, критично мислити, приймати нестандартні рішення, створити ситуацію успіху для кожного учня.

Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегровано-предметній основі з переважанням ігрових методів у першому циклі (1-2 класи) та інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

В основі навчання молодших школярів перебуває взаємодія дітей і дорослих – гра, спільна праця, пізнання, спілкування. Поступово дитина стає активним учасником цього процесу. Вона спільно з учителем визначає мету, відкриває нові знання, засвоює навчальні дії, експериментує, несе відповідальність за свою роботу. Тож, важливо відразу уникнути авторитарного впливу на особистість дитини, встановити й підтримати добрі стосунки, довіру у спільній діяльності.

Рушійною силою навчання у молодших школярів постають пізнавальні інтереси.

Саме таксономія Блума визначає способи класифікації розумових умінь від найпростіших до більш складних дій. За її допомогою учитель зможе правильно складати завдання для учнів, підбирати відповідні методи навчання та інструменти оцінки, проводити рефлексію за результатами навчання, особливо на когнітивному рівні. Таксономічний підхід до постановки навчальних цілей орієнтований на результати навчання, виражені у певних діях учнів, які можна виміряти і оцінити.

Для повноцінного засвоєння молодшими школярами розумових дій і понять доцільно дотримуватись такої послідовності:

• виконання опредмеченої дії (Цей етап заснований на отриманні реального досвіду. Діти маніпулюють групою фізичних об’єктів, виділяють в них ті аспекти, які свідчать про їх застосування, виконують дії з ними. Для виконання опредмечених дій використовують або реальні предмети, або їх моделі (палички, смужки, намистини, кубики тощо) – знання, розуміння за таксономією Блума.
• виконання дії у частково матеріалізованій формі (Тобто працюють з об’єктами, зображеними на ілюстраціях посібників або на екрані. Ті самі дії, що розглядалися на попередньому етапі, тепер подаються у вигляді зображень. Такі дії супроводжуються детальним коментуванням уголос кожного кроку, тобто зі словесним роз’ясненням усіх здійснюваних операцій. До наступного етапу переходять лише після ретельного закріплення матеріалу) – застосування за таксономією Блума.
• виконання дії в абстрактному вигляді за допомогою системи символів, знаків (На цьому етапі коментування дії поступово переходить у внутрішній план – спочатку вона промовляється пошепки, а потім – про себе в розгорненому, й, нарешті, – скороченому вигляді) – аналіз, синтез, оцінювання за таксономією Блума.

За такою ж послідовністю формують в учнів уміння. Це тривалий процес, його не можна проводити ущільнено за короткий час.

З цією метою використовують численні вправи різного рівня засвоєння – від репродуктивного наслідування, виконання за зразком – до перенесення розумової або практичної дії у змінені умови (завдання із зайвими даними, творчі завдання, завдання з логічним навантаженням тощо).

Література

1. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с.
2. Барна М.М., Бущак Г.А., Волощенко О.В., Калька Н.М. Ключі до подолання педагогічних стереотипів. – Тернопіль. - 2008.
3. Воробьев Н.Е., Бабашев А.Э. Школьное образование в США и Западной Европе. Луганск. - 2004.
4. Ястребцева Е.Н. Развитие мышления учащихся средствами информационных технологий. М. 2006.