Засоби збереження здоров’я учнів

у навчально-виховному процесі

Здоров'я-це безцінний дар природи, воно дається,

на жаль, не навіки,його треба берегти.

Але здоров'я людини багато в чому залежить від неї самої,

від її способу життя, умов праці, харчування, звичок і духовності. 
І.П.Павлов. 

 Увага до питання здоров'я школярів суттєво зросла. Про несприятливість у даній сфері говорять давно, але сьогодні ця проблема стоїть дуже гостро.

 За останнє десятиріччя чітко спостерігаються такі фактори, які впливають на стан здоров'я учнів, а саме: зростання навчального навантаження, вільний час діти все більше проводять за переглядом фільмів, за комп'ютерними іграми. Усе це призводить до гіподинамії, порушення постави, порушення зору.

За статистичними даними в Україні:

- абсолютно здорових учнів початкових класів – 5 %;

- мають схильність до частих захворювань – 50-60 %;

- мають дефекти зору і нервово-психічні відхилення – 50 %;

- мають захворювання носоглотки – 30-40 %;

 - мають порушення постави 30-40 % ;

- мають надлишкову масу тіла – 20 %.

Загальновідомо, що спричинили таку ситуацію екологічні, економічні, соціально- педагогічні фактори. Ще одна причина – це малорухливий спосіб життя дітей.

Сучасна медицина займається не здоров'ям, а хворобами, не профілактикою, а лікуванням. Завдання ж школи – зберегти, зміцнити здоров'я учнів, сформувати в них відповідальне ставлення до власного здоров'я.

Молодший шкільний вік — період фізіологічного, психологічного, соціального становлення особистості. Тіло й душа дитини потребують дбайливого ставлення, захисту та розуміння. Ми маємо допомогти кожному малюку зробити вибір на користь здорового способу життя. У початкових класах навчитися зберігати і зміцнювати здоров'я важливо не просто для виживання, а насамперед для набуття здатності прийняти виклики, які поставить життя,  гідно вийти з будь-якої ситуації.

Засоби:

• навчально-методичне забезпечення;
• відеофільми, презентації;
• раціональне харчування;
• режим праці і відпочинку;
• гімнастичні снаряди, засоби для заняття спортом.

Саме для ефективної діяльності повинні бути створені педагогічні умови, які сприятимуть здоров’язбереженню учнів.

 Здоров'язберігаючі технології не є чимось невідомим, таємним, чудодійним. Грамотно складений розклад уроків, використання вчителями на уроках та на перервах прийомів рухової активності, нейтралізації стресів, організації гарячого харчування, зв'язок навчального матеріалу з життям, озброєння учнів екологічними знаннями - це повсякденна діяльність школи.

 Ефективність позитивного впливу на здоров'я школярів різних оздоровчих заходів визначається не хаотичністю методів, а системною роботою за всіма напрямками.

  Діяльність учителя повинна бути орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров'я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров'я, поглиблення знань, умінь та навичок, пов'язаних з усіма складовими здоров'я (фізична, соціальна, психічна, духовна). Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я неможливе без реалізації всіх складових здоров'я.

Реалізація фізичної складової здійснюється через:

• ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи (оздоровчу рухливу діяльність);
• контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання,  ходіння тощо;
• використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії;
• виконання дихальних вправ;
• виконання гімнастики для очей;
• навчання використанню народних засобів оздоровлення та профілактики захворювань;
• знання свого особистого рівня здоров’я;
• навчання щодо дотримання режиму навчання, харчування, праці, відпочинку;
• навчання культурі споживання їжі.

Реалізація соціальної складової здійснюється через:

• використання засобів, які сприяють інтересу до навчального матеріалу;
• створення умов для самовираження учнів;
• стимулювання аргументації відповідей;
• заохочування ініціативи учнів;
• розвиток інтуїції, творчої уяви учнів;
• зосередження уваги на якості мовлення;
• демонстрація правильного мовлення;
• закінчення уроку повинно бути своєчасним;
• використання на уроці засобів:

• диференційованого навчання
• проблемного навчання
• діалогового навчання
• рефлексивного навчання
• колективної розумової діяльності ;

• використання зв’язків з іншими предметами;
• використання матеріалу з інших сфер життєдіяльності;
• використання дидактичного матеріалу;
• надання різнорівневих домашніх завдань;
• здійснення взаємоконтролю;
• навчання дотриманню правил спілкування в класі, в громадських місцях,  їдальні, громадському транспорті;
• навчання вмінню уникати конфліктних ситуацій за алгоритмом «Стій! Подумай! Прийми рішення!»;
• навчання гуманному ставленню до людей з фізичними вадами.

Реалізація психічної складової здійснюється через:

• створення сприятливого психологічного клімату на уроці;
• дотримання позитивного мислення;
• демонстрацію ненасильницьких засобів навчання;
• навчання вмінню керувати своїми емоціями, почуттями;
• навчання підтриманню в собі впевненості у своїх можливостях, задатків;
• здійснення самооцінки, самоконтролю;
• здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;
• навчання вмінню відмовлятися від пропозицій, які шкідливі для здоров’я;
• навчання вмінню приймати самостійно рішення в різних ситуаціях;
• навчання підтримувати дружні стосунки з усіма учнями класу;
• музикотерапію;
• кольоротерапію.

Реалізація духовної складової здійснюється через:

• навчання доброзичливому ставленню до товаришів у класі, до учнів школи, до дорослих;
• навчання відповідальності за власні дії та вчинки;
• вироблення навичок самообслуговування;
• навчання висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя;
• навчання здатності бачити й сприймати прекрасне в житті, природі, мистецтві, літературі;
• навчання вмінню розрізняти зло і добро, духовне і бездуховне, долати прояви зла в собі;
• навчання усвідомленню життєвих цінностей.

Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя:

• не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання,
• враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня.
• намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми.

Здоров'язберігаючі технології передбачають:

• зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної, емоційної, рухової видів діяльності;
• групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності, вчать умінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування;
• проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків.

 Ставлення учнів до свого здоров'я, за думкою більшості спеціалістів, є основою здоров'язбереження, так як через мотивацію цього ставлення можна здійснити ціннісно-орієнтовану діяльність дітей та підлітків по збереженню та зміцненню власного здоров'я.

ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ

Заняття на свіжому повітрі

 Сучасні діти все менше перебувають на свіжому повітрі. Вони віддають перевагу   телебаченню, комп’ютерним розвагам або слуханню музики.  Можливо  причина підвищення стресів та депресій криється саме в цьому. А людині просто необхідно бувати на свіжому повітрі не менше 2-3 годин  на добу. Це зміцнює організм, нормалізує нервову систему, укріплює пам’ять та  уяву. Тому досить корисним для зміцнення здоров’я буде проведення деяких уроків на свіжому повітрі. Цей прийом дуже часто використовують вчителі американських шкіл. 

Цікаві перерви

 Діти зазвичай просиджують перерви, замість того, щоб походити, розім’яти м’язи. У початковій школі ігри являються одним з компонентів рухливого режиму дітей на протязі дня. Спостереження сучасних психологів свідчать про те, що після активного відпочинку учні відволікаються на уроках у 4 рази менше. 

 Доручити проводити такі перерви можливо черговому класові, або вчителям початкової школи. Саме рухливі ігри більш за все подобаються молодшим школярам  за свою емоційність та веселість. 

Музикотерапія

"Там, де слова безсилі, найкрасномовніше промовляє музика."

П.І.Чайковський.

            Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпне джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій.

            Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик.

Залучення учнів до різних видів музичної діяльності з використанням прийомів та методів музикотерапії, сприяє успішному розвитку їхньої творчої активності. Застосування творчих завдань, ритмічних ігор, сеансів музикотерапії у школі та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває перед нею ще один шлях збагачення її музичного досвіду.

Споконвічна мрія всіх батьків – бачити своїх дітей здоровими і добре освіченими стає легко здійсненною, коли в дім приходить "ПіснеЗнайка". Вона одночасно забезпечує інтелектуальний, фізичний, естетичний, моральний і духовний розвиток дітей. Завдяки “ПіснеЗнайці” одне із найактуальніших питань життя родини – навчання і виховання дитини – вирішується легко і радісно.

Насамперед – це комфортне навчання дітей будь-якого віку, не тільки здорових, а й із затримкою психомовленнєвого розвитку, зниженими зором, слухом, при заїканні, психоемоційних відхиленнях, дитячому церебральному паралічі, легких ступенях розумової відсталості.

Це навчання може стати способом вибору для ліворуких і обдарованих дітей, а також тих, що перебувають на домашньому навчанні. Адже "ПіснеЗнайка" – лікувально-оздоровча система навчання. Її використання зменшує навантаження на органи зору, кістково-м'язову систему, підвищує рухову активність, зменшує стресовість навчального процесу, а головне – гармонізує всіх слухачів – дітей, батьків і педагогів.

Це досягається завдяки унікальному підходу – навчанню за допомогою пісні. Особливої пісні, в якій гармонійно поєднуються знання, емоції, почуття, виховні установки. Споконвічна любов людини до музики, співу здатна вирішити світову педагогічну проблему – зацікавленість дітей у навчанні.

Цілющі властивості музики широко відомі – її з успіхом використовують для лікування не тільки нервово-психічних, а і внутрішніх захворювань: серцево-судинної системи, нирок, шлунково-кишкового тракту. Музика й спів поліпшують самопочуття, апетит, мають знеболюючий та антистресовий ефекти.

Лікування за допомогою музики в медицині називається музикотерапією. Усі пісні “ПіснеЗнайки” також написані з урахуванням вимог музикотерапії. Вони здатні організувати збуджену дитину і залучити до роботи слабку, сором’язливу.

"ПіснеЗнайка" – раннє комфортне навчання, яке можна розпочинати із наймолодшого віку. Адже, як стверджують учені, діти від народження до 4-6 років мають унікальні можливості запам'ятати будь-яку інформацію, якщо та зацікавить їх і буде повторена кілька разів. Саме в цей час у мозку маляти формується основна кількість нервових зв'язків. Ми, дорослі, навіть уявити собі не можемо феноменальних можливостей дитини, тому що самі їх уже позбавлені.

"ПіснеЗнайка" гармонізує діяльність мозку кожного слухача. Вона дозволяє запам'ятати складний навчальний матеріал неусвідомлено легко: у процесі гри, відпочинку, виконання домашньої роботи.

"ПіснеЗнайка" полегшує дітям адаптацію до шкільних навантажень. Ця унікальна освітня система дозволяє активно використати дошкільний вік дітей і уникнути їхньої дезадаптації в 6 років. Це вкрай важливо, адже діти в першому класі відчувають значні перевантаження і стреси, що нерідко призводить до розвитку різних захворювань. Тому сьогодні глибокі знання, отримані в школі, не дуже радують дітей і батьків. Адже розплачуватися за них доводиться найдорожчим- здоров'ям.

"ПіснеЗнайка" сприяє розкриттю творчих здібностей кожної дитини, розвиткові її духовного світу. Тексти навчальних пісень, крім знань, містять виховні установки, що сприяють гармонізації взаємин між дорослими і дітьми. А це є дієвим засобом профілактики наркоманії й алкоголізму, які, на жаль, мають місце й серед дітей.

Починаємо робочий день з зарядки…

Найкращий спосіб розпочати навчальний день із… ранкової гімнастики. Вона може бути представлена, як фізкультурною паузою, або  дихальною гімнастикою, або у вигляді сміхотерапії. Варіантів багато, головне,  в цьому прийомі, що уся школа збирається разом та налагоджується на робочий лад, отримує позитивні емоції, які допоможуть зробити робочий день кращим, а ще допоможуть «зберегти» перший урок від ранкових пробуджень.                                                

Дихальна гімнастика та фізкультхвилинка

Оздоровчі хвилинки під час уроків повинні комбінувати в собі  фізичні вправи для осанки,  вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор. Наприклад: зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною… теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени.

Пальчикова гімнастика

Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв'язок між рухами пальців, кисті та розвитком мислення. Це підтверджують дослідження фізіологів. У роботах В.М. Бехтерєва є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини.

Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки.

Народна мудрість здавна зберігає знання про доцільність використання ігор з пальчиками. 

«Пальчикові» ігри представляють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальчиків.   Пропонуючи таку гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь продумати всі рухи і поступово їх повторювати.

Ігри з пальцями були створені для дітей дошкільного віку, але ними досить доречно користуватися у початковій школі, вони допоможуть вчителю не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а також знімуть психічне навантаження, стануть у пригоді для створення робочого ритму впродовж дня.

Ігри та ігрова терапія

Гру традиційно зв’язують з дитинством. Переступаючи шкільний поріг, дитина починає процес навчання. Але ігрова діяльність продовжується, хоча змінюється її характер. Тапер гра допомагає розв’язати  задачі різної важкості, формувати нові необхідні вміння та навички. 

  Виконуючи правила гри,  учні привчаються зосереджуватися, контролювати свою поведінку, в результаті чого виховується воля, формуються дисциплінованість, вміння робити за планом, приходити на допомогу один одному.

Ми сміливо можемо користуватися і під час уроків, факультативів, свят, або ж у групі тривалого дня.

Види ігор:

Театралізована гра – це водночас розіграш певного літературного сюжету і фрагмент дитячого життя. В таких іграх діти входять в образ самі, або використовують ляльки (замість ляльок можуть бути картки з малюнками). Цим прийомом ми часто користуємося на уроках літератури, та літературних зустрічах.

Комп’ютерні ігри в наш час також не диво. І їх теж ми можемо сміливо використовувати на своїх уроках і робити це можливо вже з першого класу.

Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. У процесі гри у дітей формуються поняття про норми громадської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: Вони доступні дітям різних вікових груп. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті.

Завдяки рухливим іграм діти, які займаються легкою атлетикою, можуть досягати бажаних результатів на тренуваннях та змаганнях, адже розвиваються не тільки моральні та психологічні якості, а й фізичні, котрі допомагають досягти бажаних результатів. Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють будову тіла: зміцнюються м'язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу.

Розважальні ігри – це ігри-забави (ігри з ляльками, предметами, танцювальні ігри) святкові розважальні ігри, театральні ігри. Такі ігри розширюють інтереси школяра, формують культуру спілкування, виховують почуття гумору. Театральні ігри  наділяють учнів певними ролями при розігруванні казок, історій.   

Важливо відмітити, що у такі ігри грають будь-які класи. «Еврика», «КВН», різні пантоміми, «Юний детектив», брейн-ринги, «Країна казок», осінні свята  ці та багато інших ігор залишаються найулюбленішою розвагою учнів впродовж усього шкільного життя.

Гра-фантазія – у таких іграх дитячий задум реалізується у рольовій поведінці, за допомогою різноманітних засобів для безпредметної ігрової дії. Тобто міміки, жестів, малюнків, інтонації.

Народні ігри сприяють формуванню у дітей універсальних психічних здібностей людини, а також найважливіших рис психології народу, який створив гру. Найбільша кількість народних ігор – це рухливі ігри. Тому для ознайомлення дітей з історією рідного краю, а також з метою зміцнення здоров’я на свіжому повітрі можна проводити «Козацькі розваги», «Нумо, хлопці», «Веселі старти», «Старти надій». Поєднуючи елементи розповіді з конкретними розвагами та конкурсами.

Результат участі у таких іграх є не тільки у виграшу, (хоча це теж важливо для дитини) а й у почутті радості фізичних та моральних зусиль, долаючи перешкоди.  

Казки та казкотерапія

На слово «казкотерапія» люди реагують по різному. Часто її сприймають як дитячу терапію зовсім не корисну для дорослих, але це не так. Для кожного віку існують  свої казки, а ця техніка має майже необмежені можливості.

Для казкотерапії казки підбираються різні: народні, авторські, сучасні, психокорекційні, притчі, міфи, легенди, філософські казки та багато інших. Можливий варіант – придумати казку самостійно, або колективно разом із дітьми.

Казкотерапія – це психотерапія, вже існуючими казками та фантастичними героями.  Вона допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації у «захищеному режимі» - через казки.  Також цей прийом допомагає дитині зрозуміти себе, виховати у собі корисні риси та звички.

Загальна ідея цього прийому полягає в тому, що дитина бачить себе на місті головного героя, живе разом із ним, вчиться на його помилках. Тобто людина з раннього віку за допомогою казок навчається приміряти на себе різні ролі: поганих та добрих героїв, творців та знищувачів, бідняків та багачів.  

Арт-техніка

В основі арт-техніки лежить творча діяльність, у першу чергу малювання. Творчий розвиток являється не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він допомагає  виховувати здорову особистість. За допомогою арт-техніки дитина має можливість виразити свої переживання, почуття, відношення.  Крім того творча діяльність допомагає зняти напруження, сприяє підвищенню дитячої самооцінки, впевненості у власних силах, та взагалі розвиває творчі здібності.  Основна задача таких технік не в тому, щоб навчити дітей малювати. Головна мета – це духовний розвиток, самопізнання людини через творчість та покращення адаптації школярів.  Творчі здібності вчитель розвиває на уроках праці та малювання, але сьогодні викладання цих предметів  повинно бути побудоване саме на таких методиках арт-техніки.

Незайвим для вчителя  буде розуміння дитячого малюнку:

Найбільшою ознакою підвищеної тривожності є самовиправлення. Особливо ті, які не ведуть до покращення якості малюнка.  Якщо якась частина малюнку детально штрихується це також вказує на підвищену тривожність юного майстра.   Звертайте увагу на очі, якщо вони збільшені з заштрихованими зіницями, можливо дитина почуває страх.

Прикрашання малюнку за допомогою необов’язкових додаткових деталей  вказує на демонстративність дитини, на бажання бути значимим, тягу до зовнішніх ефектів. Частіше це зустрічається серед дівчат.

Дуже слабкий нажин олівця, низька деталізація малюнку свідчать про швидку втомленість, емоційну чуттєвість дитини, психічну нестабільність.

А діти, у яких дуже швидко змінюється настрій змінюють нажин олівця впродовж малювання декілька разів. 

Імпульсивні учні часто не доводять лінії до кінця. Їх малюнки великі, часто несиметричні і справляють враження неохайних.

Зустрічаються малюнки, де усі фігури зображені дуже маленькими. Часто вся композиція розміщується десь на краю паперу. Це означає, що малюк відчуває себе слабким та не вірить у власні сили. Можливо хтось із батьків занадто вимогливий з ним, або ж саме ваші – вчительські вимоги не дорівнюють його можливостям.

Якщо дитина малює людей у відкритих позах – руки не схрещені, а широко розставлені, фігурка велика, частіше плавна, все це говорить про оптимізм та життєрадісність дитини, відкритість. Якщо ж навпаки – «закрита» поза (руки притулені до тіла або сховані за спиною), фігура витягнута вказує на замкнутість, занадто стриманість.

Як у малюнках хлопчиків, так і у малюнках дівчаток часто можна помітити символи агресивної поведінки: збільшені кулаки, зброя, агресивна поза, чітко підкреслені нігті та зуби. Такі деталі можуть свідчити й про захисну позицію в поведінці. 

Дорослим слід частіше приділяти увагу дитячим малюнкам. Вони здатні розповісти багато корисної, важливої інформації про дитину, попередити про виникнення певних психічних  проблем.

Кольоротерапія

З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини, налаштовуючи його в унісон з оточуючим світом.

Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, викликає різноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції, від припливу крові до почуття холоду.

Колір може навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Недарма ми так намагаємось хоча б не на довго вирватись із міста - ближче до природи і її зеленого кольору.

Але окрім безпосереднього використання кольору існують психологічні, дуже дієві, техніки кольоротерапії - методу психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та тонусу за допомогою кольорів.

            Таким чином, можна зробити висновок, що за допомогою якісного впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес, застосування під час позакласних заходів оздоровчих технологій, переважно спрямованих на всебічне оздоровлення школярів сучасний учитель має можливість повною мірою сприяти вихованню повноцінної здорової молоді, формувати в неї високий рівень культури здоров’я.

Використана література та інтернет-джерела:

1. Бойченко Т., та інші. Як виростити дитину здоровою: Посіб. – К. Прем’єр – Медіа 2001.
2. Денисенко Н.Ф. Формування свідомого ставлення до здоров’я // Дошкільне виховання. - 2008. - № 9.
3. Провозюк Г. Г. Гра і здоров’я. Т. Мальва-ОСО.2005.
4. Журнал «Розкажіть онуку»№ 8, 2009
5. Журнал «Розкажи онуку» №4, 2011.
6. http://kievskiy-ruo.edu.kh.ua/
7. http://sanaris.com.ua/
8. http://bcschool5.at.ua/
9. http://www.oleksandria-osvita.edukit.kr.ua/

Переглянути та скачати презентацію ви можете тут:

                 7